У статті проаналізовано систему дошкільної підготовки дітей з порушеннями слуху, окреслено сучасний стан та існуючі проблеми у наданні корекційно-розвивального супроводу дітям дошкільного віку з порушеннями слуху; схарактеризовано перспективні новації розвитку спеціальних закладів освіти у межах освітніх реформ в Україні (за матеріалами обговорення із педагогами). Критеріями для аналізу визначено: зміст освіти (питання освітніх програм, доцільність створення спеціальних
програм для дітей з порушеннями слуху, у чому має полягати специфіка), категорії особливих
освітніх потреб вихованців / учнів (лише діти з порушеннями слуху, діти з іншими особливими потребами); рівень здобуття повної загальної середньої освіти: базова середня освіта, профільна середня освіта (для педагогів спеціальних шкіл, НРЦ); специфіка супроводу (особливості корекційно-розвивальної складової, перелік курсів, обов’язковість для всіх, особливості проведення корекційно-розвивальної роботи для вихованців / учнів різних вікових груп); власний критерій, важливий для оцінки змін (параметр, який учасники опитування обирали самостійно). Акцентовано на необхідності варіативності типового навчального плану та освітніх програм, диференціації змісту навчання, що враховує індивідуальні освітні потреби вихованців (учнів), можливості індивідуальної адаптації програми, визначення індивідуальної траєкторії розвитку та навчання. Фактично йдеться про «рівні підтримки» в освітньому процесі – підхід, який сьогодні активно розробляється для національної системи освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Ключові слова: діти з порушеннями слуху, дошкільна освіта, перспективи розвитку спеціального закладу освіти