Статтю присвячено дослідженню кількісних та якісних виявів варіантности словотворчих суфіксів у найменуваннях осіб, мотивованих іменниковими назвами частин їхнього тіла та прикметниковими назвами деяких його зовнішніх надмірних якісних ознак. Проаналізовано співвідношення таких суфіксів за продуктивністю та функційно-стилістичним уживанням у складі шести— двокомпонентних варіантних рядів іменників.
Констатовано стилістично знижений характер варіантних найменувань осіб за зовнішніми ознаками, що спричинило переважне використання їх у розмовному вжитку та мові української художньої літератури. Спостережено широке відбиття таких варіантних апелятивів у прізвищах українців, що засвідчує одну з характерних особливостей їхньої ментальности.

Ключові слова: варіантність словотворчих суфіксів, назви осіб за зовнішньою ознакою, варіантний ряд, апелятиви, прізвища