Мета статті – виявити особливості розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в процесі інформатизації суспільства. Методологія дослідження. Застосовано логічний, хронологічний, системно-структурний і порівняльний методи (для узагальнення теоретико-методологічних засад та аналізу інноваційних підходів до інформаційно-аналітичної діяльності в умовах сучасних тенденцій інформаційного суспільства); метод когнітивного аналізу (для виділення базових сутнісних характеристик інформаційного суспільства та виявлення принципів інформаційно-аналітичної діяльності); метод дедукції і теоретичного узагальнення (для формулювання висновків дослідження). Наукова новизна. Досліджено інформаційно-аналітичну діяльність у контексті феномену інформаційного суспільства; уточнено сутність понять «інформація» та «аналітика»; виявлено тенденції розвитку інформаційно-аналітичної діяльності на сучасному етапі. Висновки. Відповідно до тенденцій розвитку сучасного суспільства головною метою інформаційно-аналітичної діяльності на початку третього десятиліття ХХІ століття стає отримання не стільки інформації як такої, скільки саме соціально та культурно значущої, що характеризується високим рівнем достовірності, ревалентності та якості. Отже, розвиток інформаційно-аналітичної діяльності, заснованої на селекціонуванні та впорядкуванні інформації, безпосередньо пов’язаний з її прагматичним сенсом, тобто можливістю розумного використання на певному етапі еволюції суспільного простору, відповідно до специфіки ситуації та рівня знань. Креативне, експериментальне начало інформаційно-аналітичної діяльності на сучасному етапі сприяє використанню галузевих аналітичних підходів у різноманітних сферах. Відповідно важливого значення набуває розвиток галузевої інформаційної аналітики, у якій генеруються специфічні підходи, методи та прийоми, що мають прикладний суспільно значущий ефект

Ключові слова: інформаційне суспільство, інформація, аналітика, інформаційно-аналітична діяльність