Кіноповісті Олександра Довженка в драматизації прози ХХ століття [Текст] / І. Юдкін-Ріпун
Набір: 13791, Народна творчість та етнологія, 15363Мова: англійська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2024. - № 3 (403), липень-вересеньОпис: С. 38-44 : Бібліогр.: с. 43-44Примітки про зміст: Ключові слова: струмінь свідомості, телеграфний стиль, монодрама, спіральна композиція, парцеляція, відчуження Ім’я особи як предметна рубрика: 5239Найменування теми як предметна рубрика: Культура. Українська культура | Мистецтво. Кіномистецтво Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 791 Кінематографія. Кіномистецтво. Кінофільми Ресурси он-лайн: Текст, стаття на сайтіТип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
---|---|---|---|---|---|---|
![]() |
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Бібліотека ІДГУ Систематична картотека (бібліографія) | 791:821.161.2-2]Довженко“19” (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | ||
![]() |
Читальний зал Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 39 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER24100029 |
Поличне розташування: Систематична картотека (бібліографія) Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
791.071.1Довженко:[355.01:329.15](47+57)“19” Довженко: Апокаліпсис. Війна очима національного Пророка | 791.071.1Довженко:791.222](477)“19” Кіноповість «Україна в огні»: спасительний жест митця | 791.071.1Довженко:82-92(44)“1930/1932” Про Олександра Довженка та його перебування у Франції | 791:821.161.2-2]Довженко“19” Кіноповісті Олександра Довженка в драматизації прози ХХ століття | 791«Іван»:791.071.1]Довженко:[351.74:343.123.12](47+57)“19” Фільм «Іван» Олександра Довженка крізь призму радянських спецслужб | 792 Відображення історії Театру корифеїв у документах із фонду ОУНБ ім. Д. І. Чижевського | 792 Світлий геній народного мистецтва: Марія Заньковецька |
Виникнення кіноповісті, створеної О. Довженком, стало одним із провідних надбань української культури ХХ ст. Потреба в такій новації була зумовлена особливим місцем кінематографу як альтернативи театру, оскільки минувшина подавалася на екрані подібно до епічної, а не драматичної літератури. Органічна єдність ознак сценарію та повісті демонструвала нові властивості та можливості оповіді. Насамперед кіноповість належить до загальної літературної течії струменя свідомості, що сягає театральної солілоквії та становить паралель до сучасної їй монодрами. Зокрема, сюжет як визначник подій поступається місцем силам уяви суб’єктивного світу. Ця обставина обґрунтовує порівняльне дослідження спадщини О. Довженка та В. Вульф. По-друге, саме телеграфний стиль позначає як сценарії, так і кіноповісті, водночас сягаючи риторичних знарядь парцеляції тексту. Автономне існування окремих речей у кінематографічному контексті передбачається ефектом відчуження, що виводиться з фантомів уяви. Розклад тексту в ряд видінь окремих речей має наслідком перетворення лінійної часової послідовності подій на просторові образи, позначені багатомірністю. По-третє, композиція кіноповістей, так само, як зразків літератури струменя свідомості, позначена властивостями так званої спіральної оповіді. Нові чинники мотивації подій, відкриті кінематографом, надавали нові можливості для традиційної театральної проблематики фаталізму. Виникнення кіноповісті висвітило нові взаємини поміж екраном та сценою і накреслило нові перспективи їхньої взаємодії.
Ключові слова: струмінь свідомості, телеграфний стиль, монодрама, спіральна композиція, парцеляція, відчуження
Немає коментарів для цієї одиниці.