Словник музичної термінології (1930) як артефакт культури першої третини ХХ століття та історичне джерело сучасних музично-лексикографічних досліджень [Текст] / О. Немкович
Набір: 14186, Народна творчість та етнологія, 16337Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2024. - № 4 (404), жовтень-груденьОпис: С. 21-32 : Бібліогр.: с. 30-31Примітки про зміст: Ключові слова: музична лексикографія, Словник музичної термінології, Українська музична енциклопедія, музикознавство, українська музикознавча наука, музична культура Анотація: У статті проаналізовано один з перших українських музичних словників, що у своїй сукупності означили формування музичної лексикографії як окремого розділу вітчизняного музикознавства. Це Словник музичної термінології, підготовлений і опублікований Інститутом української наукової мови ВУАН (1930). Метою статті є осмислення зазначеної праці як пам’ятки науки, через яку «прочитується» контент української музичної культури першої третини ХХ ст., – стан її структури, контакти й типологічна спорідненість із тогочасними європейськими тенденціями й здобутками в музиці та музикознавстві, особливості власної музикознавчої традиції тощо. Водночас обраний текст розглядається як історичне джерело сучасних музично-лексикографічних студій. Спеціального аналізу цієї визначної пам’ятки українського музикознавства раніше не було здійснено. Цим зумовлено новизну пропонованого дослідження. У студії застосовано такі методи: феноменологічний – у диференційованому вивченні різних аспектів лексичного змісту Словника музичної термінології в його синхронних і діахронних зв’язках із процесами розвитку культури, науки; історичний – в осмисленні обраного музикознавчого тексту як артефакту культури першої третини ХХ ст.; нового історизму – в інтертекстуальному аналізі й переосмисленні досліджуваного тексту та відповідних текстуально-контекстуальних взаємодій з урахуванням сучасного стану вітчизняної музичної лексикографії. Висновки проведеного аналізу пов’язані з осмисленням значення Словника музичної термінології для сучасних музично-лексикографічних досліджень, єдності історії української музикознавчої науки..Найменування теми як предметна рубрика: Мистецтво. Музичне мистецтво | Мовознавство. Українська мова Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 81 Лінгвістика. Мовознавство. Мови | 78 Музика Ресурси он-лайн: Текст, стаття на сайті| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Бібліотека ІДГУ Систематична картотека (бібліографія) | 81’374:781](038):008](477)“1930” (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | ||
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 39 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER25030035 |
Ключові слова: музична лексикографія, Словник музичної термінології, Українська музична енциклопедія, музикознавство, українська музикознавча наука, музична культура
У статті проаналізовано один з перших українських музичних словників, що у своїй сукупності означили формування музичної лексикографії як окремого розділу вітчизняного музикознавства. Це Словник музичної термінології, підготовлений і опублікований Інститутом української наукової мови ВУАН (1930).
Метою статті є осмислення зазначеної праці як пам’ятки науки, через яку «прочитується» контент української музичної культури першої третини ХХ ст., – стан її структури, контакти й типологічна спорідненість із тогочасними європейськими тенденціями й здобутками в музиці та музикознавстві, особливості власної музикознавчої традиції тощо. Водночас обраний текст розглядається як історичне джерело сучасних музично-лексикографічних студій. Спеціального аналізу цієї визначної пам’ятки українського музикознавства раніше не було здійснено. Цим зумовлено новизну пропонованого дослідження.
У студії застосовано такі методи: феноменологічний – у диференційованому вивченні різних аспектів лексичного змісту Словника музичної термінології в його синхронних і діахронних зв’язках із процесами розвитку культури, науки; історичний – в осмисленні обраного музикознавчого тексту як артефакту культури першої третини ХХ ст.; нового історизму – в інтертекстуальному аналізі й переосмисленні досліджуваного тексту та відповідних текстуально-контекстуальних взаємодій з урахуванням сучасного стану вітчизняної музичної лексикографії.
Висновки проведеного аналізу пов’язані з осмисленням значення Словника музичної термінології для сучасних музично-лексикографічних досліджень, єдності історії української музикознавчої науки.
Немає коментарів для цієї одиниці.