Ключові слова: українська література XIX-XX століття, персоналії

Постать Михайла Рудницького є знаковою для української культури XX ст, передусім для літературної критики. Великий талант обсерватора, тонкого аналітика поєднався у нього з колосальною ерудицією, жвавістю творчої натури.
До збірника ввійшли дві найкращі теоретичні праці автора – «Від Мирного до Хвильового» (1936) і «Між ідеєю і формою» (1932) та стаття «Що таке «Молода Муза»?» (1937). Сумарно ці студії дають широке трактування питань естетики художньої літератури, поетики тексту, проблем творчости та особливостей українського літературного модернізму. Невимушена легкість стилю, вміння побачити в дрібному глобальне, інтелектуальна вигостреність письма, дотепність, європейський культурний світогляд – усе це забезпечує доробкові М. Рудиицького непроминальну актуальність і потужну збуджувальну енергетику естетичної думки, робить його студії класикою теорії літератури в українській науці.