Ключові слова: культурологічна компетентність, культурологічний світогляд, психологічна безпека суспільства, культурологічна свідомість, літературознавчий аналіз, культурологічне середовище, психологічний захист особистості

У статті порушено проблеми інноваційного осмислення творчості Тараса Шевченка у системі духовних координат сучасності. Проводиться інноваційний аналіз поеми "Катерина", яка становить своєрідний маніфест письменника. Кобзар звертається до багатіїв, наголошує, що душею залишається із простим народом. Системне пере прочитання доводить, що дві поеми Тараса Шевченка - "Катерина" і "Гайдамаки" становлять єдине синергетичне ціле. Тарас Шевченко у цих творах накреслює план дій до визволення простого народу і оновлення світу як духовної субстанції. У статті накреслюється алгоритм системних інноваційних процесів сучасного літературного аналізу. Матеріали статті спонукають до роздумів про взаємодію літератури та соціуму, про необхідність гармонізації людського буття. Даний літературознавчий дискурс є основою для формування культурологічної компетентності сучасних студентів, системне еволюційне осмислення дискурсу сучасної освіти та забезпечення варіативних технологій культурологічної освіти студентів. Взаємодія наукового і мистецького мислення як основи культурологічної комунікації; стає основою формування сучасного культурологічного простору