Ключові слова:

Метою дослідження є аналіз множинної культурної ідентичності як динамічного процесу в контексті постмодерного світу. Методологія дослідження. Для проведення дослідження використані системний, культурно-історичний, герменевтичний та інтеґративний підходи. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні доцільності використання концепції множинної культурної ідентичності в контексті ґлобалізаційних процесів, що потребує вироблення нової парадигми мислення. За сучасних умов імперативом соціально-культурної взаємодії стає власний вільний вибір культурної ідентифікації, який спонукає індивіда до осмислення міжособистісних і міжгрупових взаємодій із позиції толерантності та робить його відкритим для розуміння носіїв інших ідентичностей. Висновки. Конструктивістський підхід до розуміння феномену культури, який став панівним у постмодерному світі, сприяв виникненню нової інтерпретації культурної ідентичності, котра розуміється як динамічний процес об’єднання індивідуальної та групової ідентичностей і не є абсолютно завершеною. Результати проведеного дослідження дозволяють дійти висновку, що множинна культурна ідентичність сприяє здатності людини до змін, здатності давати раду новим викликам, якими сповнений ґлобалізований світ. Ця здатність до адаптації є суттєвою передумовою покращення процесу міжкультурної комунікації в межах нової геополітичної конструкції світобудови