Союз Пілсудського – Петлюри в історії боротьби за українську державність [Текст] / В. Верстюк
Набір: 9869, Український історичний журнал, 11000Мова: українська.Країна: УКРАЇНА.Вихідні дані: 2020. - Чис. 2 (551)Опис: С. 4-21 : Біьліогр.: с. - 20Примітки про зміст: Ключові слова: Варшавський договір, Пілсудський, Петлюра, дипломатична місія УНР, II Річпос- полита, Паризька мирна конференція Анотація: Аналізується перебіг українсько-польських відносин часів Української революції 1917–1921 рр., перехід від фази збройного протистояння до налагодження союзницької взаємо- дії, спрямованої на відсіч спільному ворогові – російському більшовизму. Методика дослідження спирається на загальні наукові методи аналізу, історизму, порівняння, деталізації та узагальнен- ня. Також застосовано компаративний і структурний методи. Події 1919–1920 рр. розглядаються у широкому міжнародному контексті становлення Версальської політичної системи, геополітич- ного переформатування Центрально-Східної Європи. Наукова новизна. На основі української та польської історіографії, через уведення до наукового обігу низки нових архівних матеріалів фокусується увага на процесі становлення українсько-польських дипломатичних відносин, ди- пломатичній місії на чолі з А.Лівицьким, її прибутті до Варшави у жовтні 1919 р., дискусіях із поль- ськими політиками з приводу визначення майбутнього міждержавного кордону. Чинниками, що справляли вагомий вплив на переговорний процес, стали поразки військ УНР, перехід Україн- ської галицької армії на бік ґенерала А.Денікіна, жорсткі вимоги Варшави щодо включення до складу II Речіпосполитої Східної Галичини й Західної Волині, вимушене визнання українською стороною територіальних втрат, їх фіксація в декларації від 2 грудня 1919 р., реакція вітчизняних політиків на поступки уряду УНР, роль Ю.Пілсудського й С.Петлюри в підготовці договору, завер- шення переговорного процесу, підписання політичної та військової конвенцій і похід об’єднаних сил на Київ. Детально розкривається непростий, сповнений компромісів процес пошуку шляхів до порозуміння, що зрештою призвело до єдності у протистоянні спільному ворогові. У висновках констатується, що Варшавський договір залишається дискусійною подією. Оцінки його позбав- лені однозначності та спрощеного неґативізму. Наголошується, що хоч тодішній союз і був не- рівнозначним, проте дозволив продовжити боротьбу за українську незалежність до кінця 1921 р., а сьогодні є історичним плацдармом для формування позитивної візії українсько-польських стосунків.Ім’я особи як предметна рубрика: 282Тематика: 929Предметна категорія вищого рівня (тимчасове): 94(477) Історія України| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|---|
Статті з періодики
|
Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Систематична картотека (бібліографія) | 94(477)«1917–1921» (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER20070075 | |
Журнали
|
Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | Читальний зал (бібліографія) Газети / журнали (бібліографія) | 93/94 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | PER20070025 |
Ключові слова: Варшавський договір, Пілсудський, Петлюра, дипломатична місія УНР, II Річпос-
полита, Паризька мирна конференція
Аналізується перебіг українсько-польських відносин часів Української революції
1917–1921 рр., перехід від фази збройного протистояння до налагодження союзницької взаємо-
дії, спрямованої на відсіч спільному ворогові – російському більшовизму. Методика дослідження
спирається на загальні наукові методи аналізу, історизму, порівняння, деталізації та узагальнен-
ня. Також застосовано компаративний і структурний методи. Події 1919–1920 рр. розглядаються
у широкому міжнародному контексті становлення Версальської політичної системи, геополітич-
ного переформатування Центрально-Східної Європи. Наукова новизна. На основі української
та польської історіографії, через уведення до наукового обігу низки нових архівних матеріалів
фокусується увага на процесі становлення українсько-польських дипломатичних відносин, ди-
пломатичній місії на чолі з А.Лівицьким, її прибутті до Варшави у жовтні 1919 р., дискусіях із поль-
ськими політиками з приводу визначення майбутнього міждержавного кордону. Чинниками, що
справляли вагомий вплив на переговорний процес, стали поразки військ УНР, перехід Україн-
ської галицької армії на бік ґенерала А.Денікіна, жорсткі вимоги Варшави щодо включення до
складу II Речіпосполитої Східної Галичини й Західної Волині, вимушене визнання українською
стороною територіальних втрат, їх фіксація в декларації від 2 грудня 1919 р., реакція вітчизняних
політиків на поступки уряду УНР, роль Ю.Пілсудського й С.Петлюри в підготовці договору, завер-
шення переговорного процесу, підписання політичної та військової конвенцій і похід об’єднаних
сил на Київ. Детально розкривається непростий, сповнений компромісів процес пошуку шляхів
до порозуміння, що зрештою призвело до єдності у протистоянні спільному ворогові. У висновках
констатується, що Варшавський договір залишається дискусійною подією. Оцінки його позбав-
лені однозначності та спрощеного неґативізму. Наголошується, що хоч тодішній союз і був не-
рівнозначним, проте дозволив продовжити боротьбу за українську незалежність до кінця 1921 р.,
а сьогодні є історичним плацдармом для формування позитивної візії українсько-польських
стосунків
Немає коментарів для цієї одиниці.