У статті висвітлено процес становлення письменниці й інтелектуал-ки шляхом аналізу й систематизації її доробку. Нині саме у творчості Є. Кононенко маємо найширший жанровий діапазон в українській прозі: оповідання, новела, повість, роман, мініатюра, культурологічний есей. Авторка часто вдається до жанрового й родового синкретизму. У стат-ті творчість Кононенко потрактовано як інтелектуальну. Її розгляну-то через призму тем та ідей, котрі заторкує письменниця, зокрема ген-дерних, соціальних, філософських. Також прозу мисткині визначено як екзистенційну. Адже всі свої сюжети й «маленькі трагедії» Кононенко трактує як прояви буття. У статті наголошено на реалістичності, психологізмі, діалогічності стилю майстрині, вазі художньої деталі, лі-ризму, довірливої інтонації та іронії в її тексті.

Ключові слова: екзистенційна проза, інтелектуальна проза, жанр, діа-логізм, художня деталь, ліризм, довірливий тон, іронія