Педагогічні умови формування природничої компетентності дітей старшого дошкільного віку

Abstract

Провідні ідеї щодо модернізації вітчизняної природничої освіти, як невід'ємної частини соціокультурного середовища, в якому живе людина лежать у площині забезпечення її якості на всіх ланках, починаючи із базового етапу становлення особистості дитини. Важливою домінантою світогляду дошкільника виступає природнича компетентність, адже саме вона характеризує здатність вирішувати доступні соціально та особистісно значущі практичні й пізнавальні проблемні завдання, використовуючи узагальнені уявлення про світ природи, розуміння зв’язків між її світом живої та неживої природи, наслідків діяльності людини і природою в основі якої полягає система переконань, принципів та ідеалів. Адже природнича компетентність дітей старшого дошкільного віку передбачає уявлення дітей про природне довкілля як цілісний живий організм, у якому взаємодіють усі компоненти живої та неживої природи в багатоманітності, єдності, русі й мінливості. З огляду на вищезазначене, контекстним орієнтиром у здійсненні природничої освіти дошкільників інваріативна складова змістового наповнення роботи з дітьми повинна бути спрямована на динамічне, багатоаспектне розвивальне природне середовище, що спонукає дошкільників до природопізнання, пошуково-дослідницької діяльності, створювати умови які розкривають взаємозалежність об’єктів довкілля на діалогічній гуманній основі. Однак, незважаючи на увагу дослідників до окресленої проблеми, деякі її аспекти залишаються недостатньо розробленими. Зокрема відсутня науково-обґрунтована система педагогічних умов формування природничої компетентності старших дошкільників як важливого передшкільного періоду становлення особистості майбутнього учня.