Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/1764
Назва: Психологічні аспекти готовності дитини до навчання в школі
Інші назви: Psychological aspects of the child's readiness for schooling
Автори: Гарчева, О. Г.
Garcheva, А. G.
Ключові слова: дитина дошкільного віку
психологічна готовності дитини до школи
навчання в школі
інтелектуальна готовность
психологічні аспекти
preschool child
psychological readiness of the child for school
schooling
intellectual readiness
psychological aspects
Дата публікації: 20-чер-2022
Бібліографічний опис: Гарчева О. Г. Психологічні аспекти готовності дитини до навчання в школі: Кваліфікаційна робота здобувача освітнього ступеня бакалавр спеціальності 053 Психологія освітньої програми : «Психологія : практична психологія (реабілітаційна психологія)» » / Кер.: д. псих. н., проф. Макарчук Н.О. – Ізмаїл, 2022. – 45 с.
Короткий огляд (реферат): Сьогодні важливість формування психологічної готовності дитини до школи пов’язана із завданнями розбудови сучасної української держави, проблемами виховання гідних членів держави в закладах дошкільної, середньої і вищої освіти. Закон про дошкільну освіту говорить, що кожна дитина в державі має бути підготовлена до навчання в школі. Таке навчання не лише орієнтоване на розвиток у дітей певних знань, умінь і навичок, а більше орієнтоване на загальний психічний розвиток особистості. Таким чином, перед дошкільним рівнем постає мета формування психологічної готовності дітей до навчання: розвитку їх уяви, пам’яті, уваги, мислення, мовлення, тобто розвитку загальних когнітивних здібностей, формування яких сприяє успішному засвоєнню шкільних дисциплін. Готовність дитини до школи є сьогодні гострою проблемою як теоретичної, так і практичної психології та педагогіки. Готовність вчитися зараз розглядається як завершальний етап всього психічного та особистісного розвитку дитини до школи. Сучасні українські вчені активно досліджують різні аспекти психологічної готовності до школи: А.М. Богуш, М.С. Вашуленко, Н.В.Дурова, Е.Е. Кравцова, А.К. Лидерс, В. К. Лихолетенко, А.К. Маркова, В.Ф. Олійник, Н.П Орланова, Н. С. Невська, Н. Ф. Скрипченко, Н. С. Старшинська, Л.В. Шелестова, Е.Л. Яковлева та ін.). Психологічна готовність дитини до навчання в школі забезпечує сформовану ієрархію внутрішніх мотивів, серед яких основними мають бути пізнавальні та соціальні мотиви. Пізнавальну та соціальну мотивацію досліджували Ананьєв Б.Г., Бандура А.М., Божович М.І., О.П. Главник, Н.О. Головань, Запорожець О.В., Кравцова О.Е., Л.А. Венгер, С.Л. Коробко, Л.О. Кондратенко, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, Ж. Піаже, Т. П. Чернявська та ін. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання відображається в структурі психічних особливостей і здібностей, що відповідають новим вимогам і вимогам процесу навчання в школі. Очевидно, що традиційні дидактичні засоби та методи виховної роботи з дітьми не вирішують цієї проблеми. Звідси проблема: які засоби та методи є найефективнішими для формування психологічної готовності дітей дошкільного віку до школи. Мета дослідження - теоретико-емпіричний аналіз психологічної готовності дитини до шкільного навчання та розробка програми формування цієї готовності у дітей старшого дошкільного віку. Психодіагностичний комплекс нашого дослідження склали провідні методики: тест Векслера (дитячий варіант); проективна методика «Неіснуюча тварина»; орієнтацій ний тест шкільної зрілості Керна-Йєрасика. Результати експериментального дослідження показують, що у дітей, які відвідували дитячий садок, переважає пізнавальний мотив діяльності внаслідок впливу багатьох факторів. Результати дослідження рівня інтелектуальної готовності показують, що значних відмінностей у КІ двох груп не виявлено, хоча є деякі відмінності в показниках вербального та невербального інтелекту. Таким чином, у групі дітей, які відвідували дитячий садок, переважає рівень вербального інтелекту. Спостерігаємо хорошу довготривалу та короткочасну пам’ять, розвинене логічне мислення, увагу та зорове сприйняття. У дітей, які не відвідували дитячий садок, переважають спостереження, синтез, сенсомоторна координація та розуміння ситуації, що свідчить про наявність розвиненого практичного інтелекту, пов’язаного з усвідомленням життєвих обставин. Результати методу спостереження Д. Скотта збігаються з результатами проективного тесту «Неіснуюча тварина», що підтверджує відсутність емоційної, вольової та соціально-психологічної готовності до навчання в школі в групі дітей, які цього не роблять. не відвідує дитячий садок. До таких проявів можна віднести: відсутність навичок і вмінь спілкування та встановлення контактів з дорослими та однолітками, імпульсивність і гіперактивність поведінки, недовіру до інших людей, прояви асоціальності в поведінці та вчинках. За результатами емпіричного психодіагностичного дослідження дітей старшого дошкільного віку розроблено програму корекційно-розвивальної роботи для розвитку компонентів психологічної готовності до школи.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/1764
Розташовується у зібраннях:053 Психологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Гарчева Александра Григорьевна.docxПсихологічні аспекти готовності дитини до навчання в школі105.32 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.