Проблема шкільної дезадаптації у учнів початкової школи

Abstract

Сучасні умови життя та діяльності людини в Україні характеризуються докорінними змінами в економіці, соціальних умовах та освіті. Суспільство ставить нові вимоги до розвитку особистості – формування ініціативи, сміливості, здатності приймати самостійні рішення, швидкого пристосування до різних ситуацій. Реалізація національних програм передбачає вдосконалення існуючих та розробку нових педагогічних систем та психологічних підходів до розвитку особистості учнів різного віку, що потребує нових психолого-педагогічних досліджень для адаптації до шкільних умов. Із наростанням непередбачуваних критичних ситуацій у повсякденному житті, особливо про що свідчить шкільна практика, вони загострюються при вступі до школи, у період первинного засвоєння нової соціальної ситуації. Найбільш чутливими можна вважати психологічні особливості молодшого шкільного віку на виховні впливи, що уможливлює ефективну роботу щодо профілактики та усунення шкільної дезадаптації молодших школярів. Наукове обґрунтування індивідуально-психологічних та соціально-психологічних факторів шкільної дезадаптації є важливим завданням сучасної практичної психології. У психологічній літературі проблема адаптації є досить традиційною (Ю.А. Александровський, В. І. Гарбузов, С.Л. Коробко, О.І. Коробко, П.С. Кузнєцов, Л. П. Пономаренко, Т. Червона, О. В. Хухлаєвата, А.В. Фурман). Розкрито особливості прояву адаптаційних процесів у різних видах діяльності (І.Ф.Аршава, Г.О. Болл, Г. Гартманн, Л.А. Кльоц, Н.Ю. Максимова, Л.В. Підлипна, Я. Стреляу, В. В. Суворов), враховано фактори, що зумовлюють цей процес, (С.І. Болтівець, С. Булах, Н. Квінн, Д. Келлі , О.М. Полякова, М. Раттер, А. С. Співаковська, Г. Хомич). У сучасних умовах актуальним є питання комплексного вивчення дезадаптації дітей у школі. За результатами наукових досліджень (М.Р. Бітянова, Г.М.Бреслав, Г.В. Бурменська, Н.Г. Лусканова, Н.Ю. Максимової, Р.В. Овчарова та ін.) діти відчувають стан дезадаптації в систематичному шкільному навчанні. При вивченні шкільної дезадаптації особлива увага приділяється певним ознакам, таким як стомлення (М.М. Безруких, С.П. Єфімова, В. Панок, О.В. Проскура), порушення поведінки (Г.Г. Аракелов, В.О. Гур’єва, І.О. Коробейніков, Н.Ю. Максимов, О.Є. Марінушкіна, О. Мерзлякова), неуспішність навчання (Ф.Б. Березін, Л.В. Дзюбко, О. І. Захаров, І. О. Коробей, Н.Г. Лусканова, А. Місецька). Мета дослідження - визначити вплив індивідуально-психологічних та соціально-психологічних факторів на виникнення та особливості прояву шкільної дезадаптації, а також можливості її профілактики та корекції у учнів початкової школи. Дезадаптацію слід вважати однією з найсерйозніших проблем, що вимагає як поглибленого вивчення, так і гострої необхідності пошуку практичного рішення. Пусковим механізмом цього процесу є різка зміна умов, нормального середовища проживання, наявність стійкої травматичної ситуації. Разом з тим у розвитку процесу дезадаптації велике значення мають індивідуальні особливості та недоліки розвитку людини, які не дозволяють йому виробити відповідні форми поведінки до нових умов. Під шкільною дезадаптацією розуміють низку психологічних розладів, які свідчать про невідповідність соціально-психологічного та психофізіологічного статусу дитини вимогам шкільної ситуації, з якою важко впоратися з кількох причин. Основними діагностичними критеріями виявлення ранньої шкільної дезадаптації є: незрілість внутрішньої позиції учня, низький рівень інтелектуального розвитку, висока стійка тривожність, низький рівень мотивації навчання, неадекватна самооцінка, труднощі у спілкуванні з дорослими та однолітками. Ми провели опитування для визначення ступеня адаптації першокласників та спробували дослідити різні аспекти адаптації. Для вивчення ступеня адаптації нами підібрано та впроваджено методи, призначені для вивчення розвитку емоційної сфери («Неіснуюча тварина»), ступеня сформованості довільної сфери («Графічний диктант»), визначення ступеня мотивації до навчальної (анкета учня). Ступінь соціально-психологічної адаптації визначали на основі відповідей батьків та педагогів. Ми також дізналися про здоров’я дітей та соціальні фактори (склад сім’ї, освіта батьків). У нашому первинному дослідженні ми виявили, що діти не адаптувалися (є ознаки дезадаптації). Нам не вдалося виявити всі фактори, що впливають на ознаки дезадаптації. Ми провели вторинне дослідження та використали запропоновані раніше методи. Виявилося, що з п’яти неадаптованих дітей залишилося лише двоє. Виявляється, одна з цих дітей виховується в неповній сім’ї, і ми не можемо переформатувати стиль виховання цієї дитини. Таким чином, ми вважаємо, що причиною шкільної дезадаптації є шкільна незрілість. Дитина не може перейти від дитини дошкільного віку до школяра. У нього насамперед гра, а школа приваблює його позакласною роботою. З цими учнями необхідно проводити додаткові дослідження, використовувати психофізіологічну корекційну програму для подолання шкільної дезадаптації, використовувати різноманітні тренувальні вправи.