Диференційований підхід на уроках фізичної культури в молодшій школі з урахуванням гендерних особливостей

Abstract

Магістерське дослідження присвячене важливому питанню, що розкриває можливості диференційованого підходу на уроках фізичної культури в молодшій школі з урахуванням гендерних особливостей. Відмінності хлопчиків і дівчаток вказують на необхідність розробки освітніх технологій, які враховують гендерні особливості учнів на початковому етапі навчання, що дозволить уникнути шкільної дезадаптації. Мета роботи – теоретично дослідити та обґрунтувати особливості диференційованого підходу на уроках фізичної культури в молодшій школі з урахуванням гендерних особливостей. Об’єкт дослідження – особливості диференційованого підходу на уроках. Предмет дослідження – диференційований підхід на уроках фізичної культури в молодшій школі з урахуванням гендерних особливостей. Робота складається з трьох розділів. У першому розділі дослідження розкрито теоретичні особливості та підстави для диференційованого підходу за гендерними особливостями в сучасному освітньому просторі. Визначено, що диференційований підхід повинен враховувати психологічні особливості учнів перед розробкою системи дидактичних завдань, в поєднанні з індивідуальною, груповою і фронтальною роботою. Другий розділ присвячено практичному дослідженню диференційованого підходу на уроках фізичної культури в молодшій школі з урахуванням гендерних особливостей. На початковому етапі було діагностовано вихідний рівень фізичної підготовленості учнів. Впроваджена методика підвищення рівня фізичної підготовленості молодших школярів, що заснована на диференційованому підході та гендерних особливостях. На підставі аналізу отриманих результатів, доведена її ефективність. В третьому розділі розкрито методичні аспекти та запропоновано методичні рекомендації для використання диференційованого підходу на уроках фізичної культури в молодшій школі з урахуванням гендерних особливостей. Аналіз ефективності впровадженої методики показав, що всі порівнювані показники хлопчиків відповідали переважно середнім значенням, відмінності морфологічних ознак в групі хлопчиків практично відсутні, а в групі дівчаток виявляються виключно за головною генотипічною ознакою – довжиною тіла. Функціональні показники дітей відрізнялися за значеннями і були вищими у хлопчиків, так і у дівчаток. Ймовірно, виявлені відмінності вказують на переважання тонусу симатичної іннервації серцево-судинної системи.