Вплив психологічних чинників на психічний стан здобувачів вищої освіти в умовах дистанційного навчання

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Теоретично проаналізовано особливості психологічного впливу на стан здоров’я студентів в умовах дистанційної освіти. У першому розділі на основі теоретичного аналізу літературних джерел пояснюються та обговорюються такі поняття, як «стан здоров’я» та «здоровий спосіб життя». 2. Встановлено, що здоров’я – це фізичне, психічне та соціальне благополуччя. Встановлено, що адаптація до дистанційної освіти суттєво впливає на здоров’я студентської молоді. 3. І. Румянцев досліджував життя студента з гігієнічної точки зору і виявив багато недоліків, які призводять до погіршення здоров'я: прояви шкідливих звичок, невідповідність режиму дня, психоемоційне напруження через навчання. 4. За словами О. Бойка, описано три рівні цінності здоров’я: біологічний, соціальний, психологічний. 5. Виявлено основний психологічний фактор, який впливає на здоров'я - стрес. Встановлено, що «здоровий спосіб життя» пов'язаний з певною специфікою досвіду і поведінки. Виділено поняття «психологічний фактор», де психіка людини відображає статичні переживання. Встановлено, що психологічні фактори тісно пов'язані з хворобою і здоров'ям, які визначаються самі по собі: тривога, смуток, натхнення. Представлено дві класифікації психологічних факторів. Викладено думку К. Павлова про мотиватори та зв'язок «здоров'я - хвороба». 6. Емпірично досліджено вплив психологічних чинників на стан здоров’я студентів в умовах дистанційної освіти. Визначено основні етапи, описано основні підходи емпіричного дослідження. Був розроблений психодіагностичний комплекс: 1) Шкала тривожності (Тейлор, адапт. М. Пейсахова). 2) Методика особистісної діагностики мотивації успіху (Т. Елерс). 3) Самооцінка стану здоров’я за В. Войтенко. 7. В емпіричній частині відбувся аналіз та інтерпретація результатів дослідження. За першою методикою – шкалою тривожності (Тейлор, адаптація М. Пейсахова) виявлено високий рівень тривожності студентів, оскільки лише 5% респондентів (1 особа) мали низький рівень тривожності. За результатами другої методики особистісної діагностики мотивації успіху (Т. Елерс) виявлено низьку мотивацію успіху у студентів (11 респондентів), що становить 55% від усіх студентів, які пройшли методику. На основі методики самооцінки стану здоров’я (Войтенко В.) враховано та оцінено отримані результати щодо самооцінки студентами стану свого здоров’я. Встановлено, що найвищими показниками є задовільний і незадовільний стан здоров’я респондентів, які досягли 25% і 40%, за результатами використання математичних методів доведення залежності методів від фізичного здоров’я та їх психологічного стану. 8. Розроблено практичні рекомендації щодо зміцнення та стабілізації стану здоров’я студентів в умовах дистанційної освіти. Дається основна рекомендація: зміна способу харчування, відповідно до якого необхідно контролювати розмір порції та встановити режим харчування. Далі йде рекомендація щодо режиму сну, яка говорить про те, що необхідно дотримуватися ритуалів, які при повторенні допоможуть мозку зрозуміти, що пора спати. Дається така рекомендація, як спілкування з іншими людьми з друзями або сім'єю. Остання рекомендація: «робити себе щасливим», заохочуючи себе, а не змушуючи себе щось робити. Також наводяться принципи забезпечення психічного здоров’я учня, взяті з матеріалу роботи «Психологія здоров’я людини», в якому описуються основні принципи забезпечення здоров’я, такі як вдосконалення, творчість, «внутрішній спостерігач», зміцнення та розвиток позитивне. точка зору. Для забезпечення здоров’я студентської молоді виділено наступні знаки. Для зміцнення здоров'я в умовах дистанційної освіти дається ряд дихальних вправ, показані статичні, динамічні, дренажні вправи. Створення безпечної атмосфери в групі, стабілізація психічного стану студентів за допомогою техніки дихання, заземлення, своєчасна передача необхідної наукової інформації та універсальна професійна позиція викладача позитивно впливають на емоційний стан майбутніх спеціалістів і дають змогу їх активно та результативно працювати під час занять.