Літературний текст як засіб формування лінокультурного поля (франц.)

Abstract

В сучасній соціолінгвістичній літературі комунікативна компетентність розглядається як комунікативна активність з наступними компонентами: лінгвістичний, дискурсивний, прагматичний, стратегічний, лінгвокультурологічний. В контексті дослідження літературного тексту як засобу формування комунікативної компетентності останній компонент є головним, так як саме він з ’єднує всі інші, визначає його характер, зміст та комунікативну цінність, впливаючи на формування лінгвокультурологічного поля читача. Зауважимо, що текст як дидактичний засіб є предметом дослідження сучасних українських та зарубіжних науковців, а саме: А. Науменко, В. Різун, М. Макаров, Б. Донне, Ж.-Л. Дюффе, М. Крессо, Ж. Моліно, Ж. Гард-Тамін та ін. Дослідники підкреслюють, що взаємовідношення комунікативних параметрів та їх характеристики, що визначають функції та естетичну цінність тексту, впливають на сприйняття тексту читачем та формування його індивідуальності в соціокультурному середовищі. Центральними функціями, що впливають на сприйняття тексту як продукту творчої активності автора та читача, на думку Ж.Гард-Тамін, є естетична, когнітивна та символічна функції, причому весь текст є символ, що відображає соціальні, історичні, міжособистісні фактори, які впливають на сприйняття тексту читачем як лингвокультурологічного продукту.