Мистецтво мови B. Шекспіра: особливості використання архаїзмів та авторських неологізмів у трагедіях «Гамлет» та «Макбет»

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена аналізу особливостей вживання архаїчних лексичних одиниць та авторських неологізмів в англійській мові на прикладі трагедій В. Шекспіра «Гамлет» та «Макбет». В ході дослідження було простежено своєрідні ознаки мови Вільяма Шекспіра, проведено аналіз компонентів спеціальної літературної лексики (архаїзмів та неологізмів) у зазначених трагедіях та окреслено концепт «трагічного». У даній роботі висвітлено процес становлення національної англійської мови у новоанглійський період Єлизаветинської епохи та виділено специфічні ознаки англійської мови шекспірівської епохи. Зазначено, що мова В. Шекспіра відноситься до ранньоновоанглійського періоду, що охоплює II половину XVI ст. і I половину XVII ст., та характеризується становленням і подальшим розвитком мовних норм національної англійської мови. Мовна особистість В. Шекспіра дозволяє розглянути вплив драматурга на процеси формування англійських слів та зазначити основні принципи словотворчості, серед яких домінуючими є додавання префіксів або суфіксів до існуючих слів та створення власного неологізму, що вказує на переважну лексичну особливість творів В. Шекспіра. Виокремивши архаїзми та неологізми як компоненти спеціальної літературної лексики було виявлено специфічні риси їх використання у трагедіях, що і становило основну мету даного дослідження. В ході проведення аналізу архаїзмів, які були поділені на групи лексичних та граматичних архаїзмів, ми прийшли до висновку, що драматург використовував у трагедіях лексику, яка під час написання тексту ще не вважалася архаїчною, а з розвитком англійської мови застарівала. Цю особливість можна віднести до неповторного авторського стилю. Досліджуючи пласт неологізмів, представлених в аналізованих трагедіях, було установлено часте використання лексичних одиниць з негативним значенням. Тому видалося можливим окреслити концептуальний простір трагічного в п’єсах В. Шекспіра, який розкривається у мовному аспекті трагедійної картини світу, а саме в авторських неологізмах – Shakespeare’s coinages. Подібні словоформи насамперед несуть трагічну передачу емоційного стану героя та відображають трагічність світосприйняття драматурга. Так, уведення у свої трагедії неологізмів з негативною конотацією дозволило авторові розкрити внутрішній стан головних героїв. Результатом проведеного дослідження стало розроблення комплексу вправ для формування англомовної лексичної компетенції учнів 11 класу при вивченні трагедій «Гамлет» та «Макбет» В. Шекспіра. Доведено, що впровадження у навчально-виховний процес запропонованої технології навчання пасивного шару лексики англійської мови підвищує мотивацію навчання, якість і швидкість засвоєння мовного і мовленнєвого матеріалу. Таким чином, проведене дослідження дає можливість стверджувати, що архаїзми та неологізми В. Шекспіра змогли увійти в мову і стати надбанням всього мовного колективу. Їх вивчення дозволяє розширювати словниковий запас і збагачувати знання про англійську мову і культуру.