Прихована депортація або виселення під приводом боротьби з куркульством (на матеріалах с. Суворове, Ізмаїльської області, 1948 р.)

Abstract

В історії кожного народу є трагічні сторінки. Не оминула ця участь й мешканців Південної Бессарабії. Чисельні війни, які проходили в регіоні протягом ХІХ – ХХ ст., часта зміна державної приналежності негативно позначалися на економічному та соціально-культурному розвитку місцевих жителів. Особливо складним видався період перших років становлення радянської влади. Кардинальна зміна соціальних орієнтирів, ліквідація приватної власності, тотальні репресії, депортації представників різних етнічних груп, – все це призвело до суттєвої зміни соціальної та етнічної структури регіону, негативно позначилося на долях окремих людей, родин, сімейних династій. У 1948 р. в Українській Бессарабії відбулася друга хвиля колективізації, яка супроводжувалася «активними пошуками» куркулів та «ворогів народу». Особливо прискіпливо радянська влада ставилася до селян – етнічних болгар, що мешкали в регіоні. На прикладі села Суворове (тепер – Ізмаїльський район), на підставі архівних документів з’ясовано особливості та характерні риси процесу; знайдено конкретні факти, які підтверджують, що насильницька депортація представників болгарської етнічної групи під виглядом «куркулів» в більшості випадків не мала під собою об’єктивних підстав, а справи проти мешканців села Суворове були сфабриковані. Доволі часто до числа так званих «куркулів» потрапляли люди, що не мали особливих статків. Розкрити правду, про злочини тоталітарної влади – одне з головних завдань сучасних дослідників.