Український словотвір у новій науковій парадигмі

Савицька (Юшковська), Ольга Георгіївна; Savytska (Yushkovska), Olga

Репозиторій ІДГУ
→
Наукові роботи студентів
→
Кваліфікаційні роботи
→
Факультет іноземних мов
→
014 Середня освіта : Українська мова і література
→
Перегляд матеріалів

Український словотвір у новій науковій парадигмі

Савицька (Юшковська), Ольга Георгіївна; Savytska (Yushkovska), Olga

URI: http://hdl.handle.net/123456789/1987

Дата: 2024-01-29

Короткий опис (реферат):

Кваліфікаційна робота має таку структуру: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел. Обсяг її основного тексту становить 89 сторінок. Актуальність дослідження полягає в тому, що український словотвір потребує нової інтеграційної хвилі розвитку, розгляду у світлі нової наукової парадигми, адже розуміння його об’єкта місця в системі лінгвістичних дисциплін було доволі динамічним у часі, а інтерпретація його у форматі нової наукової парадигми дасть об’єктивне бачення цих його параметрів. Мета роботи – описати український словотвір як лінгвістичну дисципліну і як складник навчальної дисципліни «Українська мова» із позицій нової наукової парадигми. Об’єктом дослідження є такий розділ українського мовознавства, як словотвір з погляду нової наукової парадигми, його місце в структурі лінгвістичних наук, основні поняття та категорії словотвору. Предметом дослідження є інтерпретація словотвору як окремої лінгвістичної дисципліни чи складника іншого розділу мовознавства, його звʼязок з іншими лінгвістичними дисциплінами, основні поняття й категорії словотвору з погляду повноти й правильности їхньої характеристики, лінгводидактичні питання, що стосуються тем зі словотвору. Під час дослідження було використано насамперед описовий метод (прийоми зовнішньої і внутрішньої інтерпретації). У роботі також використана функційна методика, зокрема опора на теорію про континуальність і градуальність мовної структури під час визначення місця словотвору щодо лексикології і граматики у сучасній науковій парадигмі. Теоретична значущість праці полягає в тому, що її результати можна буде використати для уточнення теоретичного апарату мовознавства, встановити справжнє місце, яке займає український словотвір як наука, що описує українське словотворення і проміжний рівень мовної структури української мови – словотвірний. Практичну значущість наукової роботи вбачаємо в тому, що в ній спробуємо запропонувати шляхи розв’язання деяких практичних проблем українського мовознавства, що стосуються українського словотвору, зокрема проблем лінгводидактики, методики пояснення учням навчального матеріалу з українського словотвору, навчання їх словотвірному розбору. У першому розділі окреслено і прокоментовано історію становлення словотвору як вчення про морфеміку та деривацію лексичних одиниць, його місце у складі морфології, проблеми визначення основних понять словотвору – структури форманта, словотвірного значення, визначення способу словотворення і словотвірного типу; другий – присвячено описові сучасних тенденцій в українському словотворенні (інтенсифікації префіксації, активності морфем іншомовного походження в українській мові, динаміці суфіксації тощо; у третьому розділі репрезентовано особливості вивчення понять розділу «Словотвір» у сучасній школі, нові методичні технології у викладанні розділу «Словотвір», вправи для формування умінь та навичок зі словотвору української мови. Висновки. Новий науковий погляд на місце словотвору в системі наук про мову полягає в тому, що він є складником морфології, як науки, що об’єднує морфемологію, словотвір і парадигмологію (в старій термінології – морфологію у вузькому розумінні, морфологію як «граматичне вчення про слово», як «науку про частини мови»). Такий погляд упорядковує систему лінгвістичних наук, приводячи її у відповідність до вчення про рівні мовної структури та їх основні одиниці.

Суть розробки, основні результати:

The qualification work has the following structure: introduction, three sections, conclusions to each section, general conclusions, list of used sources. The main content of the work is laid out on 89 pages. The list of used sources – 87 items. The relevance of the study lies in the fact that the Ukrainian word-form needs a new integration wave of development, consideration in the light of a new scientific paradigm, because the understanding of its object's place in the system of linguistic disciplines was quite dynamic over time, and its interpretation in the format of a new scientific paradigm will give an object objective vision of these parameters. The purpose of the work is to describe the Ukrainian derivatology as a linguistic discipline and as a component of the educational discipline «Ukrainian language» from the standpoint of a new scientific paradigm. The object of the study is such a section of Ukrainian linguistics as derivatology from the point of view of the new scientific paradigm, its place in the structure of linguistic sciences, the main concepts and categories of the word-form. The subject of the research is the interpretation of the derivatology as a separate linguistic discipline or a component of another section of linguistics, its connection with other linguistic disciplines, the main concepts and categories of the word-formation from the point of view of the completeness and correctness of their characterization, linguistic didactic issues related to the topics of the word-form. In the research the descriptive method (techniques of external and internal interpretation) was used primarily. The work also uses a functional technique, in particular relying on the theory of continuity and gradualness of the language structure when determining the place of a word-formation in relation to lexicology and grammar in the modern scientific paradigm. The theoretical significance of the work lies in the fact that its results can be used to clarify the theoretical apparatus of linguistics, to establish the real place occupied by Ukrainian word-formation as a science that describes Ukrainian word-formation and the intermediate level of the linguistic structure of the Ukrainian language - word-formation. We see the practical significance of the scientific work in the fact that in it we will try to offer ways to solve some practical problems of Ukrainian linguistics related to the Ukrainian word-formation, in particular the problems of linguistic didactics, methods of explaining educational material from the Ukrainian derivatology to students, teaching them word-form parsing. In the first chapter, the history of the formation of a word-formation as a doctrine of morphemics and the derivation of lexical units, its place in the structure of morphology, the problems of defining the main concepts of a word-formation – formant structure, word-form meaning, definition of the word-formation method and word-form type are outlined and commented on; the second is devoted to the description of modern trends in Ukrainian word-formation (intensification of prefixation, activity of morphemes of foreign origin in the Ukrainian language, dynamics of suffixation, etc.; the third chapter presents the peculiarities of studying the concepts of the "Word-formation" section in modern schools, new methodological technologies in teaching the "Word-formation" section, exercises for the formation of abilities and skills in the derivation of the Ukrainian language. The new scientific view of the place of the word-formation in the system of language sciences is that it is a component of morphology, as a science that combines morphemology, derivatology and paradigmology (in the old terminology – morphology in limited understanding, morphology as "the grammatical study of the word ", as "the science of parts of speech"). Such a view organizes the system of linguistic sciences, bringing it into line with the doctrine of the levels of language structure and their basic units.

Показати повний опис матеріалу