Психологічні особливості кібербулінгу в молодіжному середовищі

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. З початком розширення інтернет-простору, інтернет-спілкування стало одним із інструментів булінгу, вчинення насильницьких дій не лише проти однолітків, а й проти незнайомців. Тому можна сказати, що завдяки інформаційним технологіям розвинувся такий вид насильства, як віртуальний. 2. Проаналізована наукова література щодо психологічних особливостей кібербулінгу в молодіжному середовищі. Проблему появи нових ризиків насильства як наслідок впливу цифрових технологій, виявлення поведінкових реакцій, безпеки та захисту молодого покоління користувачів глобального інформаційного простору висвітлюють у наукових працях представники зарубіжної та вітчизняної наукової школи, а саме: О. Бочавер, Г. Берсон, Н. Вітюк, М.С. Грінченко, О. Єфимов, Н. Когутяк, Р. Ковальські, І. Лубенець, М. Мартин, Т.В. Миронюк, М. Робін, П. Сміт. 3. Уточнено поняття «кібербулінг». На підставі аналізу психологічної літератури було надано визначення поняття «кібербулінг» як агресивної, навмисної дії групи чи особи з використанням електронних форм контакту, неодноразово та протягом тривалого періоду часу, проти жертви, яка не може захистити себе. Складовими та показниками проявів основних активних форм кібербулінгу серед студентської молоді є: когнітивний / змістовний, емоційний та мотиваційний компоненти. Основними мотивами мережевої поведінки студентської молоді є: інформаційний; досягнення; комунікативний; користування різними видами послуг; самореалізації. В роботі розглянуті наступні форми кібербулінгу: флеймінг, харассмент, кібертролінг, кіберсталкінг, секстинг, «онлайн слем-буки», фрейпінг. 4. Проведено кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження щодо вивчення особливостей кібербулінга, віктимності особистості, за результатами якого зроблено наступні висновки: серед опитаних студентів основна частина має позицію спостерігачів, також серед студентської молоді є ініціатори кібербулінга, та ті, хто займають позицію жертви; більшість досліджуваних знають про проблему інтернет-насильства та помітили наявність кібербулінгу в особистій сфері, у соціальних відношеннях та у навчальному закладі; у більшості респондентів нормальний рівень та нижче норми за всіма показниками віктимності, але серед опитаних є представники студентської молоді з високим рівнем схильності до гіперсоціальної поведінки, самоушкоджуючої та саморуйнівної поведінки. 5. Проаналізовано підходи та методики профілактики кібербулінгу. Аналіз психологічної літератури виявив, що основним завданням у профілактиці онлайн-булінгу в навчальному закладі є реалізація комплексу профілактичних заходів для студентів, які спрямовані на стабілізацію та гармонізацію міжособистісних стосунків, формування культури екологічного та продуктивного співробітництва в колективі. На груповому рівні рекомендується проводити наступні напрямки профілактики: проведення тренінгів, відкритих лекцій, вебінарів, спрямованих на формування навичок екологічної та ефективної взаємодії; впровадження превентивних програм, спрямованих на зменшення та усунення форм кібербулінгу.