Професійне самовизначення учнів старших класів

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Сучасні умови розвитку та реформування життєдіяльності суспільства вимагають глибоких змін у традиційній системі професійного самовизначення особистості. Ці зміни спрямовані на досягнення оптимального професійного самовизначення, враховуючи внутрішні механізми саморозвитку. 2. Проаналізована наукова література щодо особливостей професійного самовизначення у старшокласників. У психології, проблема професійного самовизначення зазвичай пов'язана з вибором майбутньої професії підлітками та молоддю під час закінчення школи та на етапі вступу до вищих навчальних закладів (О. Вітковська, Л. Йовайша, А. Маркова, О. Мельник, О. Морін, З. Становських, Л. Ткачук, Б. Федоришин та інші). Дослідження соціально-психологічних аспектів професійного самовизначення молоді проводили такі вчені, як В. Романчик, В. Савченко, М. Тітма, З. Шубкін; управління професійним самовизначенням школярів досліджується у працях Є. Клімова, Н. Пряжнікова, В. Сидоренко, Б. Федоришина, О. Мельника та інших вчених. 3.Уточнено поняття «професійне самовизначення». Вивчення теоретико-методологічної літератури показало, що «професійне самовизначення» старшокласників розуміється як довготривалий інтеграційний етап у професійний світ, спрямований на задоволення їхніх особистих потреб та амбіцій у соціальному контексті. Цей процес включає ряд взаємопов'язаних рішень, і його характер визначається бажанням старшокласників реалізувати свої особисті цілі в сфері професійної діяльності. В роботі було надано модель професійного самовизначення випускників, яка розглядається як інтегрована система з взаємопов'язаними компонентами та їх конструктами. Ці компоненти включають когнітивний аспект, емоційно-ціннісний аспект та орієнтовно-поведінковий аспект критерії, які дозволяють визначити рівень готовності до вибору професії. 4. Аналіз емпіричних даних виявив, що більшість досліджуваних мають внутрішню мотивацію, але деякі керуються зовнішніми мотивами. Серед учнів переважає «підприємницький», «соціальний» та «конвенційний» типи професійної спрямованості. Найбільшу схильність досліджувані продемонстрували до професій типу «людина-людина», «людина-художній образ» та «людина-техніка». Також учні виявили високий та середній рівень готовності до професійного вибору, але є старшокласники з низьким рівнем, що потребує психологічної підтримки. 5. В роботі досліджено методи та технології забезпечення професійного самовизначення учнів старших класів. Серед основних методів активізації професійного самовизначення виокремлюють: ділові ігри, метод занурення з елементами гри, «мозковий штурм», ігри-вправи, розгляд і аналіз профорієнтаційних ситуацій, тематичні дискусії, виробничі задачі з використанням технічних, технологічних і економічних ситуацій та ін. Було запропоновано програму профорієнтаційного тренінгу та рекомендації щодо оптимізації професійного самовизначення учнів старших класів.