Короткий опис (реферат):
Анотація. У статті розглядаються різні наукові підходи до визначення
поняття «готовність до міжкультурної взаємодії», а також «творче
середовище». Готовність саме бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії
в професійній діяльності відображає гуманістичні цінності, здатність до
співпраці, ефективного спілкування, обміну інформацією про культурну
спадщину, знання про власну культуру та культуру народів світу,
застосування цих знань у професійній діяльності.
Ефективність оволодіння цієї готовністю у студентів визначається тим,
наскільки вони залучені в творче середовище, в контексті якого
передбачається продукування ідей про методи оволодіння та розповсюдження
в суспільстві знань щодо культур різних народів. Ефективним методом
формування готовності до міжкультурної взаємодії в творчому середовищі
закладів освіти є самостійна робота здобувачів вищої освіти з використання
творів світової літератури, музичного мистецтва, кінематографу, художньої
творчості, скульптури, архітектури на заняттях з основних та вибіркових
освітніх компонентів. Важливим методом у творчому середовищі є й
дослідницька діяльність студентів. Через науково-творчі центри має сенс
організовувати науковий пошук з проблем лінгвістики, літератури,
перекладу, методики викладання іноземних мов, що допомагає оволодівати
готовністю до міжкультурної взаємодії та розширює професійну ерудицію,
формувати дослідницьку компетентність, креативність, критичне, аналітичне
мислення, здатність до рефлексії. Є доцільним упроваджувати проєктну
діяльність з вивчення культурного доробку різних народів світу, їхніх
традицій, норм та особливостей спілкування в різних сферах (побутовій,
соціальній, професійній), генерації цікавих проєктів з розповсюдження
отриманої інформації в суспільстві. Має сенс також утворювати центри
міжкультурної співпраці з надання консультацій тим студентам, які приїхали
в нашу країну на навчання, або тим, хто відправляється в інші країни за
програмами академічної мобільності, орієнтуючи їх у специфіці комунікації
та соціальної взаємодії у різних народів.
Суть розробки, основні результати:
Abstract. The article elucidates different scientific approaches to defining the
concept of «readiness for intercultural interaction» as well as «creative
environment». The readiness of bachelors of philology for intercultural interaction
in professional activity reflects humanistic values, the ability to cooperate, effective
communication, exchange of information about cultural heritage, knowledge about
one's own culture and the culture of the peoples of the world, and the application of
this knowledge in professional activity. The effectiveness of mastering this readiness
among students is determined by the extent to which they are involved in a creative
environment, in the context of which the production of ideas about the methods of
mastering and spreading knowledge about the cultures of different peoples is
expected. An effective method of forming readiness for intercultural interaction in
the creative environment is the independent work of students using works of world
literature, musical art, cinematography, artistic creativity, sculpture, architecture in
classes of basic and selective educational components. Research activity of students
is also an important method in a creative environment. Through scientific and
creative centers, it makes sense to organize scientific research on the problems of
linguistics, literature, translation, and methods of teaching foreign languages, which
helps to master the readiness for intercultural interaction and expands professional
erudition, to form research competence, creativity, critical thinking. It is expedient
to implement project activities for the study of the cultural development of different
peoples of the world, their traditions, norms and peculiarities of communication in
various spheres, generation of interesting projects for the dissemination of the
received information in society. It also makes sense to form centers of intercultural
cooperation to provide advice to those students who came to study under academic
mobility programs, orienting them in the specifics of social interaction among
different peoples.