Армія Нестора Махна: джерела формування, організація, бойові звитяги

Найдьонова-Кіріяк, Інна Володимирівна; Naidyonova-Kiriyak, Inna

Репозиторій ІДГУ
→
Наукові роботи студентів
→
Кваліфікаційні роботи
→
Факультет управління, адміністрування та інформаційної діяльності
→
014 Середня освіта. Історія
→
Перегляд матеріалів

Армія Нестора Махна: джерела формування, організація, бойові звитяги

Найдьонова-Кіріяк, Інна Володимирівна; Naidyonova-Kiriyak, Inna

URI: http://hdl.handle.net/123456789/2255

Дата: 2024-12-24

Короткий опис (реферат):

Анотація. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню джерел формування, організації та бойових операцій армії Н. Махна. Розглянуто стан наукової розробки проблеми в зарубіжній та вітчизняній історіографії. Основою джерельної бази дослідження стали різноманітні документи 1917-1921 рр., в основному особистого походження, а також опубліковані в рамках тематичних збірок. Методологічну основа дослідження становить сукупність загальнонаукових принципів та методів пізнання, використання яких спрямоване на об’єктивне, всебічне висвітлення подій, фактів, явищ. Досліджено утворення та діяльність анархо-комуністичних загонів Н. Махна у 1917 – червні 1919 рр. Показало, що початково вони сформувалися у вигляді «чорної гвардії». Вони виступали у союзі з більшовиками проти Центральної Ради, Скоропадського, Директорії та Денікіна. Основу загонів махновців на цьому етапі складали колишні солдати-фронтовики, анархістські елементи та селяни-бідняки. У лютому 1919 р. махновці були перетворені на бригаду у складі Червоної Армії. Вони перебрали організаційну структуру, систему бойової підготовки, тактику Червоної Армії. Бригада Махна перетворилася на дивізію. Після заколоту отамана Григор'єва Махно залишив ряди Червоної армії. Розглянуто утворення, діяльність та ліквідацію Революційної повстанської армії України. Після ліквідації отамана Григор'єва Махно приєднав його загони до своїх. У серпні-вересні 1919 р. Махно знов пішов на союз з більшовиками. Загони махновців були об’єднані в Революційну повстанську армію України. Вона успішно діяла в тилу Денікіна. Армія Махно була мобільною, складалася з кавалерії та піхоти на тачанках, мала на озброєнні велику кількість ручних та станкових кулеметів та кілька бронепоїздів. Після розгрому в Україні денікінських військ, частини Червоної Армії знову виступили проти загонів Махна. Ділити з нею владу в Україні більшовицьке керівництво не збиралося. Прослідковано відродження армії Н. Махна навесні 1920 р. Повстанська армія поповнювалася за рахунок дезертирів-червоноармійців та насильно мобілізованих до Червоної Армії селян. У вересні 1920 р. чисельність Повстанської армії досягла 35 тис. осіб. Махно знову об'єднався з більшовиками проти білогвардійців. Після перемоги над Врангелем з 25 листопада 1920 р. більшовики почали знищення Повстанської армії. В 1921 вона була остаточно ліквідована. За результатами дослідження були сформульовані методичні рекомендації, щодо використання результатів дослідження на заняттях з історії в школі.

Суть розробки, основні результати:

Annotation. The qualification work is dedicated to researching the sources of formation, organization and combat operations of N. Makhnо army. The state of scientific development of the problem in foreign and domestic historiography is considered. Various documents of 1917-1921, mainly of personal origin, as well as published as part of thematic collections, became the basis of the research source base. The methodological basis of the research is a set of general scientific principles and methods of cognition, the use of which is aimed at an objective, comprehensive coverage of events, facts, and phenomena. The formation and activity of N. Makhnо anarcho-communist units in 1917 - June 1919 was studied. It was shown that initially they were formed in the form of the "Black Guard". They acted in alliance with the Bolsheviks against the Central Rada, Skoropadskyi, the Directory and Denikin. The basis of the Makhnov units at this stage were former front-line soldiers, anarchist elements and poor peasants. In February 1919, the Makhno militia were transformed into a brigade in the Red Army. They took over the organizational structure, combat training system, and tactics of the Red Army. Makhnо brigade turned into a division. After the mutiny of Ataman Grigoriev Makhno left the ranks of the Red Army. The formation, activity and liquidation of the Revolutionary Insurgent Army of Ukraine are considered. After the elimination of Ataman Grigoriev, Makhno joined his units to his own. In August-September 1919, Makhno again joined the Bolsheviks. The units of the Makhnovists were united into the Revolutionary Insurgent Army of Ukraine. She successfully operated in Denikin's rear. Makhno's army was mobile, consisting of cavalry and infantry on wheeled vehicles, armed with a large number of hand and machine guns and several armored trains. After the defeat of Denikin's troops in Ukraine, units of the Red Army again opposed Makhno's units. The Bolshevik leadership was not going to share power with her in Ukraine. The revival of N. Makhno's army in the spring of 1920 was traced. The rebel army was replenished at the expense of Red Army deserters and peasants forcibly mobilized into the Red Army. In September 1920, the number of the Rebel Army reached 35 thousand people. Makhno again united with the Bolsheviks against the White Guards. After the victory over Wrangel, on November 25, 1920, the Bolsheviks began the destruction of the Rebel Army. In 1921, it was finally liquidated. Based on the results of the research, methodical recommendations were formulated regarding the use of research results in history classes at school.

Показати повний опис матеріалу