Армія Нестора Махна: джерела формування, організація, бойові звитяги

Abstract

Анотація. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню джерел формування, організації та бойових операцій армії Н. Махна. Розглянуто стан наукової розробки проблеми в зарубіжній та вітчизняній історіографії. Основою джерельної бази дослідження стали різноманітні документи 1917-1921 рр., в основному особистого походження, а також опубліковані в рамках тематичних збірок. Методологічну основа дослідження становить сукупність загальнонаукових принципів та методів пізнання, використання яких спрямоване на об’єктивне, всебічне висвітлення подій, фактів, явищ. Досліджено утворення та діяльність анархо-комуністичних загонів Н. Махна у 1917 – червні 1919 рр. Показало, що початково вони сформувалися у вигляді «чорної гвардії». Вони виступали у союзі з більшовиками проти Центральної Ради, Скоропадського, Директорії та Денікіна. Основу загонів махновців на цьому етапі складали колишні солдати-фронтовики, анархістські елементи та селяни-бідняки. У лютому 1919 р. махновці були перетворені на бригаду у складі Червоної Армії. Вони перебрали організаційну структуру, систему бойової підготовки, тактику Червоної Армії. Бригада Махна перетворилася на дивізію. Після заколоту отамана Григор'єва Махно залишив ряди Червоної армії. Розглянуто утворення, діяльність та ліквідацію Революційної повстанської армії України. Після ліквідації отамана Григор'єва Махно приєднав його загони до своїх. У серпні-вересні 1919 р. Махно знов пішов на союз з більшовиками. Загони махновців були об’єднані в Революційну повстанську армію України. Вона успішно діяла в тилу Денікіна. Армія Махно була мобільною, складалася з кавалерії та піхоти на тачанках, мала на озброєнні велику кількість ручних та станкових кулеметів та кілька бронепоїздів. Після розгрому в Україні денікінських військ, частини Червоної Армії знову виступили проти загонів Махна. Ділити з нею владу в Україні більшовицьке керівництво не збиралося. Прослідковано відродження армії Н. Махна навесні 1920 р. Повстанська армія поповнювалася за рахунок дезертирів-червоноармійців та насильно мобілізованих до Червоної Армії селян. У вересні 1920 р. чисельність Повстанської армії досягла 35 тис. осіб. Махно знову об'єднався з більшовиками проти білогвардійців. Після перемоги над Врангелем з 25 листопада 1920 р. більшовики почали знищення Повстанської армії. В 1921 вона була остаточно ліквідована. За результатами дослідження були сформульовані методичні рекомендації, щодо використання результатів дослідження на заняттях з історії в школі.