Вплив рівня тривожності дітей шкільного віку на навчальну діяльність в умовах воєнного стану

Abstract

Анотація Кваліфікаційна робота На тему: «Вплив рівня тривожності дітей шкільного віку на навчальну діяльність в умовах воєнного стану» Студента спеціальності 053 Психологія Ніколової Наталії Романівни Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1.Виявлена актуальність та проблеми дослідження.Робота присвячена вивченню одного з найактуальніших викликів сучасної дитячої психології – емоційного стану школярів в умовах тривалого соціального й екзистенційного стресу. З початком повномасштабної війни в Україні, діти опинилися в умовах нестабільності, втрати соціальних зв’язків, небезпеки та невизначеного майбутнього, що стало ґрунтом для зростання тривожності. Ця тривожність безпосередньо впливає на пізнавальну активність, навчальну мотивацію, емоційну стабільність і здатність до соціальної адаптації. Проблема є особливо гострою в умовах шкільного середовища, яке втрачає свою стабілізуючу функцію та потребує переосмислення підходів до навчання і психологічного супроводу дітей. 2.Проаналізована наукова література щодо психологічних особливостей тривожності та її впливу на навчальну діяльність.У роботі проаналізовано наукову літературу з теми дитячої тривожності та її впливу на навчальну діяльність. Теоретичне підґрунтя дослідження базується на концепціях таких учених, як З. Фрейд, К. Хорні, Е. Еріксон, Г. Салліван, К. Роджерс, Ф. Перлз, Дж. Келлі, а також вітчизняних і сучасних дослідників дитячого емоційного розвитку: О. Волошок, Л. Гошовської, І. Булах, Л. Ілійчук, О. Чуйко, Я. Омельченко, О. Казаннікової та інших. Значну увагу приділено працям, що розкривають зв’язок між рівнем тривожності та ефективністю освітньої діяльності. 3.Уточнено поняття «тривожність», «навчальна діяльність».У процесі роботи було уточнено ключові поняття: тривожність розглядається як емоційно напружений стан, що виникає внаслідок невизначеності, внутрішнього конфлікту або загрози, і викликає зниження когнітивної активності та впевненості у власних силах. Навчальна діяльність визначена як процес пізнання, що формується в умовах соціального середовища та вимагає емоційної стабільності, саморегуляції, мотивації та підтримки. 4.Аналіз емпіричних даних виявив ,що значна частина досліджуваних дітей (віком 8–10 років) в умовах воєнного стану демонструють підвищений рівень тривожності, що супроводжується: зниженням концентрації уваги, уникненням виконання завдань, високою емоційною вразливістю, нестійкою мотивацією до навчання, а також ознаками фізичного дискомфорту (головні болі, втомлюваність). У таких дітей спостерігається схильність до уникальної поведінки під час оцінювання, страх перед помилкою, невпевненість у власних силах, що негативно впливає на загальний рівень навчальних досягнень. 5.Аналіз психологічної літератури показав, що тривожність є надзвичайно актуальною та гострою проблемою для дітей шкільного віку в сучасних умовах воєнного стану. Цей емоційно напружений стан, спричинений невизначеністю, загрозою та втратою звичного соціального середовища, безпосередньо впливає на психічний добробут та навчальну діяльність школярів. Дослідження зарубіжних (З. Фрейд, К. Хорні) та вітчизняних (О. Волошок, Л. Гошовська) вчених підтверджують складну природу шкільної тривожності, зумовлену як внутрішніми чинниками, такими як низька самооцінка та страх осуду, так і зовнішніми, пов'язаними з нестабільною ситуацією в країні та зміною форми навчання. Емпіричні дані свідчать, що підвищений рівень тривожності у дітей проявляється зниженням концентрації уваги, уникненням навчальних завдань, емоційною вразливістю та нестійкою мотивацією, що негативно впливає на їхні академічні успіхи. Отже, вчасне виявлення та комплексна психологічна підтримка дітей із підвищеною тривожністю є ключовою умовою для збереження їхнього психічного здоров'я та ефективності навчання. Це вимагає розробки та впровадження спеціалізованих корекційно-розвивальних програм, спрямованих на формування емоційної грамотності, саморегуляції та створення безпечного освітнього середовища, що сприятиме адаптації та успішному розвитку дитини в умовах кризи. Результати теоретичного та емпіричного дослідження доводять, що тривожність є суттєвим чинником, який впливає на навчальну діяльність дітей у кризових умовах. Для покращення ситуації необхідне впровадження психологічного супроводу, розвиток емоційної грамотності серед педагогів, батьків та дітей, а також створення безпечного освітнього середовища, яке знижує рівень тривожності та підтримує індивідуальний розвиток дитини. Отримані результати можуть стати основою для подальших досліджень і практичних програм підтримки школярів в умовах війни.