Короткий опис (реферат):
У статті розглядається монологічна мова з погляду драматичної мовотворчості. На прикладі двох епізодів роману - листа Тетяни й відповіді на нього Онєгіна - доводиться, що внутрішня й вербалізована мова персонажів не тільки моносуб'єктна , але й інтерсуб'єктна. Інтерсуб'єктність є в романі не тільки однією із своєрідних форм поетичної мови, але й одним із способів філософського та етичного осмислення автором любовної колізії як єдності й боротьби "вічних протиріч сутності".
Суть розробки, основні результати:
The article considers monologic speech from the point of view of dramatic speech
formation. On the example of two novel episodes – Tatiana's letter and Onegin's answer to it, it
is proved that the inner and spoken speech of the characters is not only monosubjective, but also
intersubjective. Intersubjectivity appears in the novel as one of the ways of ethical and
philosophical comprehension of the love conflict as a unity and struggle of the eternal
contradictions of materiality.
