Культурологічні концепти в діалектних та художніх текстах

Циганок, І.; Tsyganok, I.

Культурологічні концепти в діалектних та художніх текстах

Циганок, І.; Tsyganok, I.

URI: http://hdl.handle.net/123456789/635

Дата: 2018

Короткий опис (реферат):

В статті зроблено спробу аргументувати диференціацію емпіричних та культурологічних концептів, використовуючи як лінійні діалектні тексти, так і художні. Будь-який номен прямого денотативного значення від початку свого функціонування в мові поза межами культурологічних, релігійних контекстів можна вважати примітивним концептом. Виконуючи символічну функцію в обрядах, історії культури, релігії, він набуває культурного значення. В художньому тексті концепт набуває виняткової образності завдяки полісемії.

Суть розробки, основні результати:

In this article presents an attempt to argue the differentiation of empirical and culturological concepts. For this purpose, are used both linear dialect texts and artistic verbal structures. We believe that any nomen of direct nominative meaning from the very beginning of its functioning in a language beyond the limits of cultural, historical, and religious contexts is a primitive concept. He appears in an empirical definition, because of which the speakers eliminate culturological gaps in a cognitive thesaurus. The everyday knowledge of people about all the phenomena of the environment is represented with the help of the definition. The content of this definition is influenced by various factors: spontaneous or prepared speech, speaker’s philological knowledge or its absence, ability to give an exact answer to the question. It's like a kind of primitive scientific definition based on the typological features of a particular phenomenon. An empirical definition is a linguistic interpretation of reality in verbal formulas such as a broad contextual description, which can comprise both left and right contexts. Performing a symbolic function in traditional rites, culture, religion this primitive concept acquires cultural significance and becomes culturological. In this connection, we understand that the transformation of word into a word- image due to the contextual ability to be multi-valued and have connotations is typical for artistic speech. Figurative associations of objects with other objects of the real and imagined world contribute to the actualization of those qualities, which aren’t transferred by direct nominations. In artistic text, this concept acquires an exceptional imagery because of polysemy, stylistic figures, metaphors, and other tropes, comparative subordination, and verbal diversity. All this gives a simple explanation for quite fast formation of the latest paradigm of contemporary philological knowledge.

Показати повний опис матеріалу