Неантропологічні наратори в англомовній прозі (англ.)

Вдовенко, Т.; Vdovenko, T.

dc.contributor.author	Вдовенко, Т.
dc.contributor.author	Vdovenko, T.
dc.date.accessioned	2019-11-21T13:23:38Z
dc.date.available	2019-11-21T13:23:38Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Вдовенко Т. Неантропологічні наратори в англомовній прозі (англ.) / Т. Вдовенко // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету : збірник наукових праць. Серія «Філологічні науки». - Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2019. – Вип. 41. – С. 15-19.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://hdl.handle.net/123456789/816
dc.description	The article focuses on the peculiarities of non-anthropological narrators in English prose. The author of the article pays attention to inhuman narrators in the novels and stories, which are presented through narrators’ point of view. Nowadays the linguists have an increased interest towards the problem of narrators’ point of view. Typical representatives of non-anthropological narrators and their peculiarities of presenting the picture of the world have not yet been considered, though this question is of great interest. This article focuses on the analysis of different types of narrators. It is revealed that besides traditional narrators the authors sometimes choose some non-traditional types to show the world from different point of view. This phenomenon is called "defamiliarization". It is exercised through a fictional narrator being outside a reader’s previous experience. The narrator may be excluded from the social milieu of the reader (animal, monster, vampire, ghost, inanimate object, etc.). Such non-traditional points of view as narrative by a horse, a dog, a vase allow to show things from unexpected angle. The results of the research can serve as a basis for further study of the peculiarities of non-anthropological narrators in English prose. The prospects of investigation are to find out the peculiarities of non-anthropological narrators in literature of other countries.	uk_UA
dc.description.abstract	Статтю присвячено аналізу різних типів нараторів. Встановлено, що, крім традиційних оповідачів, автори іноді обирають нетрадиційних оповідачів, щоб показати світ з іншого погляду. Цей феномен дістав назву «дефаміліаризація», або «очуднення». Його сутність полягає в тому, що погляд вигаданого оповідача незнайомий читачеві. Оповідач має бути виключений із суспільного оточення читача (монстр, вампір, привид, предмет та ін.). Наратив від коня, собаки, вази дозволяє показати речі з незвичного погляду. Специфіка світосприйняття неантропологічних оповідачів у англомовної прозі полягає в тому, що розповідачі, прагнучи осягнути навколишній світ і взаємостосунки людей у ньому через власні відчуття, міркування намагаються пізнати навколишній світ і, зокрема, людей. Неантропологічні оповідачі представлені антропоморфними нараторами (анімалістичними; фантастичними створіннями; предметами-нараторами). Тварини осягають світ своєю логікою, тлумачать реальність по-своєму, не так як люди. Специфіка світосприйняття неантропологічних нараторів відтворюється особливою лінгвістичною організацією наратива. Для окремих типів наратора (фантастичні створіння, міфічна істота) світ надприродного є реальним. Прикладом неантропологічних оповідачів слугують суб’єкти метафізичних явищ: душа померлої людини, ангели, привиди тощо. У такий спосіб досягається оновлений погляд на все давно знайоме й повсякденне, відбувається розмитість змістових меж «опису світу», руйнуються шаблони сприйняття. Автор, залучаючи неантропологічного наратора, прагне показати іншу картину світу, іншу логіку, іншу систему стосунків. Неантропологічні наратори у 20% випадків є периферійними персонажами (предмети, артефакти). Їх основний рольовий статус – спостерігачі подій. Тварина-наратор і фантастичні створіння найчастіше є центральними персонажами. Неантропологічний наратор здатен показати різноманітність світу, збагатити уявлення читача про довкілля, а саме – розширити часові рамки, відтворити події, що охоплюють період більший за життя антропологічних нараторів. Незвичність «очуднення» як типу оповіді передбачає спотворення художнього простору через суб’єктивність сприйняття неантропологічним наратором об’єктивного світу. Передаючи оповідь неживим предметам, автор має за мету уникнути стереотипності у світосприйнятті читача, висвітлити зображувану дійсність у непередбачуваному ракурсі.	uk_UA
dc.publisher	Ізмаїл : РВВ ІДГУ	uk_UA
dc.relation.ispartofseries	Філологічні науки;
dc.subject	narrator	uk_UA
dc.subject	anthropological narrator	uk_UA
dc.subject	non-anthropological narrator	uk_UA
dc.subject	entrusted narration	uk_UA
dc.subject	English fiction	uk_UA
dc.subject	наратор	uk_UA
dc.subject	антропологічний наратор	uk_UA
dc.subject	неантропологічний наратор	uk_UA
dc.subject	передоручена оповідь	uk_UA
dc.subject	англомовна проза	uk_UA
dc.title	Неантропологічні наратори в англомовній прозі (англ.)	uk_UA
dc.title.alternative	Non-anthropological Narrators in English Prose	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA