Міфотворчість М. Волошина в контексті його духовного становлення (рос.)

Дзіковська, Л.; Дзиковская, Л.; Dzikovskaya, L.; Dzikovska, L.

Міфотворчість М. Волошина в контексті його духовного становлення (рос.)

Дзіковська, Л.; Дзиковская, Л.; Dzikovskaya, L.; Dzikovska, L.

URI: http://hdl.handle.net/123456789/817

Дата: 2019

Короткий опис (реферат):

У статті розглядається проблема міфотворчості російського поета, представника Срібної доби, М. Волошина як ключ до розуміння його поетичної та естетичної систем. Митець показав приклад особистості, яка творить «хронотоп культурної площини» за допомогою художніх втілень різних культур (від античності до Х1Х століття) і творчих алюзій зазначеного часу. Аналізується поетичний світ М. Волошина, що дозволяє визначити сутність світогляду митця та його поетичного кредо. Різноманітні пошуки М. Волошина розглянуті під знаком тяжіння до естетичної теософії, що синтезує різні види мистецтва: літератури, філософії, культури Срібного століття. Досліджується художнє мислення М. Волошина, що спрямоване на відповідь про час, як про загальну проблему буття, яка проявляється протягом людського життя, під час історії, в темпі і ритмі подій. Особливої гостроти набуває проблема міфопоетики М. Волошина завдяки характеру епохи fine de siecle з її есхатологічним і апокаліптичними передчуттями і настроями. Цілком природним стає звернення поета до категорій «миті, вічності, пам’яті, спогади», що виражають просторово-тимчасову єдність ліричної системи. У концепції історичного минулого, М. Волошин спирається на культурно-історичні факти, що виключають політичні та геополітичні аспекти. В процесі дослідження поетики ліричного пейзажу в живописі, художник за аналогією створив систему принципів історичного пейзажу в поезії. Метою волошинській концепції є пошук художніх засобів формування символічного образу світобудови – геліоцентричного Всесвіту ‒ Кіммерії – проявляється своєрідністю художньої моделі хронотопу. Спрямованість Волошина до минулого, яке є одночасно і минулим (колись мали місце), і справжнім (присутнім в свідомості людини за допомогою пам’яті і «прапамяти»), дозволяє стверджувати про присутність в ліриці поета міфологічного хронотопу. Поезія М. Волошина зближується з міфом насамперед за типом відображення дійсності, який носить конкретно-чуттєвий характер. Міфологічний час-простір в ліриці поета носить циклічний характер, що дозволяє «повертати» світ до витоків, до наступності поколінь, що становить сутність думки «вічного повернення». Ключові слова: міфопоетика, міфотворчість, антропософія, пам’ять, історичний пейзаж, лик, вічне повернення, час.

Суть розробки, основні результати:

The article deals with the problem of myth making of the Russian poet, a representative of the Silver Age, M. Voloshin as a key to understanding his poetic and aesthetic systems. The artist showed an example of a person who creates a «chronotope of a cultural plane» with the help of artistic representation of different cultures (from antiquity to the 1st century AD) and creative allusions of his time. The poetic world of M. Voloshin is analyzed, which allows to determine the essence of the outlook of the artist and his poetic credo. Various searches by M. Voloshin are studied in connection with aesthetic theosophy, which synthesizes various types of art: literature, philosophy, and culture of the Silver Age. Volodymyr Voloshin's artistic thinking is explored, aimed at describing time as a general problem of being, which exists during all human life, during history, tempo and rhythm of events. The problem of the mythical poetry of M. Voloshin, due to the character of the fine de siecle era, with its eschatological and apocalyptic feelings and mood, becomes especially important Quite natural is the use by the poet of the categories of moment, eternity, memory, reminiscences, expressing the spatial and temporal unity of the lyrical system. In the concept of the historical past, M. Voloshin relies on cultural and historical facts that exclude political and geopolitical aspects. Exploring the poetics of the lyrical landscape in painting, the artist by analogy created a system of principles of historical landscape in poetry. The purpose of Voloshin’s concept is to find artistic means for the formation of a symbolic image of the universe ‒ the heliocentric universe ‒ Cimmeria ‒ a kind of artistic model of the chronotope. Voloshin’s orientation towards the past, which is simultaneously both the past (once taken place) and the present (present in the minds of man by means of memory and «prapamyati» (generation memory)), allows us to speak about the presence of mythological chronotope in the lyrics of the poet of. M. V. Voloshin’s poetry is similar to myth, first of all, in the type of reflecting reality, which has a concrete-sensual character. The mythological time-space in the lyrics of the poet is cyclic in nature, which allows us to «return» the world to the origins, to the succession of generations, which is the essence of the idea of «eternal return».

Показати повний опис матеріалу