Зміст лінгвокультурем в поезії Ж. Превера

Радкіна, В.; Radkina, V.

Зміст лінгвокультурем в поезії Ж. Превера

Радкіна, В.; Radkina, V.

URI: http://hdl.handle.net/123456789/844

Дата: 2019

Короткий опис (реферат):

У статті «Зміст лінгвокультурем в поезії Ж.Превера» надається характеристика лінгвокультуреми в контексті творчості французького поета 20-го століття. Зауважимо, що теорія лінгвокультуреми досить добре вивчена як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками: В.Г. Костомаровим, Є.М. Верещагіним, Ф.С. Бацевичем, В.Маслової, Ю.Степановим, К. Фосслер, Е. Сепір та ін. Автором статті надається декілька класифікації лінгвокультурем, що лягли в основу його дослідження особливостей функціонування означеної дефініції в поезії Ж. Превера, а саме в поемах «Барбара» та «Лентяй». Спираючись на лінгвокультурологічний зміст тексту, автор доводить, що деякі слова приймають характер лінгвокультурем, поєднуючи історичні, культурні, соціальні фактори, що виокремлюють особливість національного змісту французької культури. Більш того, під впливом міжнародних подій, деякі з них стають навіть інтернаціональними (наприклад, лінгвокультурема Барбара). Перспектива дослідження бачиться автором в дуальному відношенні до змісту та функціонуванню лінгвокультурем: з одного боку вони підкреслюють особливість поєднання лінгвістичного та культурного в конкретній мові, що приводить до збереження особливого, національного, а з іншого – під впливом глобалізації означений феномен розширює свої межі, приймаючи характер інтернаціонального.

Суть розробки, основні результати:

The article gives characteristic of linguoculturema in the context of the work of the French poet of the 20-th century. We can notice that the theory of linguoculturema is well studied by both domestic and foreign researchers: V.G. Kostomarov, Y.M. Vereshchagin, F.S. Batsewich, K. Fossler, E. Sepir and others. For the first time this term was proposed by V.V. Vorobyov in 1987 and supported by modern scientific thought. According to his theory, linguoculturema is a combination of the form of the linguistic sign, its meaning and cultural content. Linguoculturema transfers national forms of existence of society, reproduced in the system of linguistic communication, based on cultural values of specifically historical society. The author of the article gives several classifications of national forms that formed the basis of his study of the peculiarities of functioning of the designated definition in J. Prévert’s poetry, namely in the poems «Barbara» and «Lazy». Basing on the linguocultural content of the text, the author proves that some words take on the character of linguocultural units, combining historical, cultural, social factors that distinguish the feature of the national content of French culture. Moreover, under the influence of international events, some of them even become international (e.g., linguoculturema Barbara). The perspective of the study is seen by the author in a dual relation to the content and functioning of linguoculturema: on the one hand, they emphasize the feature of the combination of linguistic and cultural in a particular language, which leads to the preservation of special, national, and on the other – under the influence of globalization, the phenomenon expands its boundaries, taking the character of an international one.

Показати повний опис матеріалу