Соціокультурні процеси в українській діаспорі Румунії (20-80-ті роки ХХ ст.)

Abstract

У статті розглянуто соціокультурні процеси в українській діаспорі Румунії у 20-80-х рр. ХХ ст. Становище українців-емігрантів у цій державі завжди було складним та неоднозначним. Завершення Першої світової війни та поразка в Українській національно-демократичній революції зумовили появу в Румунії значної кількості національно свідомих українців, які в еміграції відстоювали власну ідентичність. У міжвоєнний період на розвиток українців Румунії впливали доволі таки сприятливі умови: діяльність уряду УНР в екзилі, тісні зв'язки українських громадсько-політичних організацій європейських країн, опікування переселенцями з боку структур Ліги Націй тощо. В Румунії в цей час працювали українські школи, існувало декілька українських громадських та культурних організацій. Друга світова війна та встановлення комуністичного режиму в другій половині 40-х років негативно вплинули на українське населення Румунії. Політика офіційного Бухареста, спрямована на «розчинення» національних меншин серед румун, тотальну румунізацію у сфері освіти та культури, повне ігнорування інтересів українців за кордоном з боку Української РСР призвели до різкого зменшення рівня національної ідентичності українців та ліквідації українських культурно-освітніх закладів і товариств. Певне відродження українських національних позицій в Румунії розпочалося лише з падінням режиму Н. Чаушеску у 1989 р.