Філософські мотиви ліричних медитацій румунського поета Міхая Емінеску

Голованова, О.; Golovanova, O.

Філософські мотиви ліричних медитацій румунського поета Міхая Емінеску

Голованова, О.; Golovanova, O.

URI: http://hdl.handle.net/123456789/1501

Дата: 2020

Короткий опис (реферат):

Дослідження поетичної творчості М. Емінеску дає підстави вважати, що формування його художньо-філософської концепції моделювання світу нерозривно пов‟язане з космологічними зразками, відомими у світовій літературі. Поет продовжив усталені романтичні традиції і румунської літератури, зокрема, героїчного ліризму, підживленого міфологічними реквізитами. Водночас він порушив нові для неї глобальні філософські теми людського буття. Еволюціонуючи від ліризму до філософічності, М. Емінеску творчо засвоїв і трансформував національну традицію романтичної медитації. У нових історико-літературних умовах він модифікує такі основні мотиви попередників: мотив тимчасовості й марності людського буття і згасання всесвіту, мотив руїни, мотив людської цитаделі. Задумана в 1870-1872 рр., «Mеmento mori» стала важливою складовою творчих проєктів М.Емінеску. Йдеться про філософську лірику поета, в якій художній світ формувався довкола кількох фундаментальних тем лірично-філософської медитації: Часу, Простору, Космогонії, Життя, Любові, Генія, Істоти і Смерті. Провідним напрямом, у якому еволюціонує ліризм поета, є титанізм. Автор апологетизує титанічного героя з такими характерними для романтизму рисами, як трагічний ореол, індивідуалізм, демонізм, сатанізм, пророцтво. У фокусі художньої обсервації митця перебуває і драма генія як «індивідуальності Духа», його демонізм і здатність переходити межі земного світу. У віршах медитативного плану наскрізно проходять ідеї двозначності буття, життя як агонії, домінування зла у світі, марності всесвіту. Міфологічний матеріал філософських творів М. Емінеску примножують грецька, маздаїстська та християнська міфології. Деякі філософські ідеї є контамінацією буддистських принципів з філософією А. Шопенгауера, зокрема, з його наскрізним песимізмом, що плідно розвинеться у поемі «Панорама марностей». У цьому зв‟язку відзначаємо відмежування М. Емінеску від традицій пашоптистської школи, насамперед від утверджуваного її репрезентантами наскрізного оптимізму. Космогонічне бачення М. Емінеску в його медитаціях структурується відповідно до таких опозицій: «верх / низ»; «космічне / земне». Поет зорганізовує художній матеріал на основі антитези між безмежністю всесвіту, з одного боку, і ницістю земного буття – з другого. У більшості філософських текстів адекватом фізичного всесвіту виступає сон небуття.

Суть розробки, основні результати:

The study of the poetic work of M. Eminescu gives reason to believe that the formation of his artistic and philosophical concept of modelling the world is inseparably linked with the cosmological pattern known in world literature. The poet continued the established romantic traditions in the Romanian literature, particularly, heroic lyricism, fueled by mythological details. At the same time, he raised new global philosophical themes of human existence. Evolving from lyricism to philosophical, M. Eminescu ingeniously assimilated and transformed the national tradition of romantic meditation. In the new historical and literary conditions, he modifies the following basic motives of his predecessors: the motive of the temporality and futility of human existence and the extinction of the universe, the motive of ruin, the motive of the human citadel. Conceived in 1870-1872, «Memento mori» became an important part of M. Eminescu's creative projects. We are speaking about the philosophical lyrics of the poet, in which the world of art was formed around several fundamental themes of lyrical and philosophical meditation: Time, Space, Cosmogony, Life, Love, Genius, Being and Death. Titanism is the leading direction in which the poet's lyricism is advancing. The focus of the artist is fixed on the drama of genius as the «individuality of the Spirit». In the verses of the meditative character the ideas of ambiguity of being, of life as agony, of domination of evil in the world, of vanity of the Universe pass through. The mythological substance of Mihai Eminescu's philosophical works is multiplied by Greek, Mazdaist and Christian mythologies. Some philosophical ideas are a contamination of Buddhist principles with the philosophy of A. Schopenhauer, specifically, with his pervasive pessimism, which will develop in a prolific way in the poem «Panorama of Vanities».

Показати повний опис матеріалу