Філософські мотиви ліричних медитацій румунського поета Міхая Емінеску

Голованова, О.; Golovanova, O.

dc.contributor.author	Голованова, О.
dc.contributor.author	Golovanova, O.
dc.date.accessioned	2021-04-16T08:45:36Z
dc.date.available	2021-04-16T08:45:36Z
dc.date.issued	2020
dc.identifier.citation	Голованова О. Філософські мотиви ліричних медитацій румунського поета Міхая Емінеску / О. Голованова // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету : збірник наукових праць. Серія «Філологічні науки». – Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2020. – Вип. 47. – С. 23-33.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://hdl.handle.net/123456789/1501
dc.description	The study of the poetic work of M. Eminescu gives reason to believe that the formation of his artistic and philosophical concept of modelling the world is inseparably linked with the cosmological pattern known in world literature. The poet continued the established romantic traditions in the Romanian literature, particularly, heroic lyricism, fueled by mythological details. At the same time, he raised new global philosophical themes of human existence. Evolving from lyricism to philosophical, M. Eminescu ingeniously assimilated and transformed the national tradition of romantic meditation. In the new historical and literary conditions, he modifies the following basic motives of his predecessors: the motive of the temporality and futility of human existence and the extinction of the universe, the motive of ruin, the motive of the human citadel. Conceived in 1870-1872, «Memento mori» became an important part of M. Eminescu's creative projects. We are speaking about the philosophical lyrics of the poet, in which the world of art was formed around several fundamental themes of lyrical and philosophical meditation: Time, Space, Cosmogony, Life, Love, Genius, Being and Death. Titanism is the leading direction in which the poet's lyricism is advancing. The focus of the artist is fixed on the drama of genius as the «individuality of the Spirit». In the verses of the meditative character the ideas of ambiguity of being, of life as agony, of domination of evil in the world, of vanity of the Universe pass through. The mythological substance of Mihai Eminescu's philosophical works is multiplied by Greek, Mazdaist and Christian mythologies. Some philosophical ideas are a contamination of Buddhist principles with the philosophy of A. Schopenhauer, specifically, with his pervasive pessimism, which will develop in a prolific way in the poem «Panorama of Vanities».	uk_UA
dc.description.abstract	Дослідження поетичної творчості М. Емінеску дає підстави вважати, що формування його художньо-філософської концепції моделювання світу нерозривно пов‟язане з космологічними зразками, відомими у світовій літературі. Поет продовжив усталені романтичні традиції і румунської літератури, зокрема, героїчного ліризму, підживленого міфологічними реквізитами. Водночас він порушив нові для неї глобальні філософські теми людського буття. Еволюціонуючи від ліризму до філософічності, М. Емінеску творчо засвоїв і трансформував національну традицію романтичної медитації. У нових історико-літературних умовах він модифікує такі основні мотиви попередників: мотив тимчасовості й марності людського буття і згасання всесвіту, мотив руїни, мотив людської цитаделі. Задумана в 1870-1872 рр., «Mеmento mori» стала важливою складовою творчих проєктів М.Емінеску. Йдеться про філософську лірику поета, в якій художній світ формувався довкола кількох фундаментальних тем лірично-філософської медитації: Часу, Простору, Космогонії, Життя, Любові, Генія, Істоти і Смерті. Провідним напрямом, у якому еволюціонує ліризм поета, є титанізм. Автор апологетизує титанічного героя з такими характерними для романтизму рисами, як трагічний ореол, індивідуалізм, демонізм, сатанізм, пророцтво. У фокусі художньої обсервації митця перебуває і драма генія як «індивідуальності Духа», його демонізм і здатність переходити межі земного світу. У віршах медитативного плану наскрізно проходять ідеї двозначності буття, життя як агонії, домінування зла у світі, марності всесвіту. Міфологічний матеріал філософських творів М. Емінеску примножують грецька, маздаїстська та християнська міфології. Деякі філософські ідеї є контамінацією буддистських принципів з філософією А. Шопенгауера, зокрема, з його наскрізним песимізмом, що плідно розвинеться у поемі «Панорама марностей». У цьому зв‟язку відзначаємо відмежування М. Емінеску від традицій пашоптистської школи, насамперед від утверджуваного її репрезентантами наскрізного оптимізму. Космогонічне бачення М. Емінеску в його медитаціях структурується відповідно до таких опозицій: «верх / низ»; «космічне / земне». Поет зорганізовує художній матеріал на основі антитези між безмежністю всесвіту, з одного боку, і ницістю земного буття – з другого. У більшості філософських текстів адекватом фізичного всесвіту виступає сон небуття.	uk_UA
dc.publisher	Ізмаїл : РВВ ІДГУ	uk_UA
dc.relation.ispartofseries	Філологічні науки;47
dc.subject	ліричні медитації	uk_UA
dc.subject	філософські мотиві	uk_UA
dc.subject	теми Часу	uk_UA
dc.subject	Простору	uk_UA
dc.subject	Космогонії	uk_UA
dc.subject	Життя	uk_UA
dc.subject	Любові	uk_UA
dc.subject	міфологія	uk_UA
dc.subject	безмежність всесвіту	uk_UA
dc.subject	lyrical meditations	uk_UA
dc.subject	philosophical motives	uk_UA
dc.subject	themes of Time	uk_UA
dc.subject	Space	uk_UA
dc.subject	Cosmogony	uk_UA
dc.subject	Life	uk_UA
dc.subject	Love	uk_UA
dc.subject	mythology	uk_UA
dc.subject	infinity of the Universe	uk_UA
dc.title	Філософські мотиви ліричних медитацій румунського поета Міхая Емінеску	uk_UA
dc.title.alternative	Philosophical motives of lyrical meditations of the romanian poet Mihai Eminescu	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA