Короткий опис (реферат):
У статті здійснено спробу зіставного опису українських та болгарських фразеологізмів на позначення фізіологічних дій, що визначаються різноманіттям значень, як-от: плач, сміх, сон, гнів, смерть, глухість, м’якосердість, уважність, зосередженість, запаморочення, хвороба, старість, сп’яніння, тощо. Ці фразеологічні одиниці утворені завдяки асоціаціям, що виникли на метафоричних та метонімічних перенесеннях, за допомогою яких можна виявити спільні та відмінні риси порівнюваних мов. Фразеологізми відображають національно-культурну специфіку, символічні значення, пов'язані з менталітетом народу. Найбільш яскраво в них відображене все, що пов’язане з людиною та її станом. Таким чином виявляються культурні стереотипи, закріплені в мові, а кожна мова має свою картину світу, яка відображає навколишній світ. Тож, сталі вирази становлять собою одиниці з національно-культурним компонентом або кальки чи безеквівалентні утворення. Значна частина виявлених фразеологічних одиниць характеризується морфологічною варіативністю дієслівних, іменникових, прикметникових компонентів; також багатозначністю, синонімією та антонімією.
Суть розробки, основні результати:
The article attempts to compare the Ukrainian and Bulgarian phraseology to denote physiological actions defined by a variety of meanings, such as: crying, laughing, sleep, anger, death, deafness, gentleness, attentiveness, concentration, dizziness, illness, old age, intoxication, These phraseological units are formed through associations, that have emerged from metaphorical and metonymic transferences, through which it is possible to identify common and distinctive features of the compared languages. Phraseologisms reflect national and cultural specifics, symbolic meanings associated with the mentality of the people. They most vividly reflect everything that is connected with a person and his condition. In this way, cultural stereotypes embedded in the language are revealed, and each language has its own picture of the world, which reflects the world around it. Thus, fixed expressions are units with a national-cultural component or tracings or non-equivalent formations. A significant part of the identified phraseological units is characterized by morphological variability of verb, noun, adjective components, also ambiguity, synonymy and antonymy.
