Короткий опис (реферат):
Освітні втрати, спричинені тривалим дистанційним навчанням, пандемією
та воєнними подіями, стали одним із ключових викликів для закладів загальної
середньої освіти України. У таких умовах на перший план виходить потреба в
організаційно-управлінських механізмах, що забезпечують системне
діагностування навчальних прогалин, планування та реалізацію програм
надолуження, підтримку психоемоційного стану учнів і прийняття
управлінських рішень на основі даних.
Мета дослідження: обґрунтувати теоретичні засади та розробити
управлінську модель процесу надолуження освітніх втрат у Малодолинському
закладі загальної середньої освіти Чорноморської міської ради
(Малодолинському ЗЗСО), експериментально перевірити її ефективність у
реальних умовах освітнього середовища.
Методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення
наукових праць, нормативних документів і аналітичних звітів з проблематики
освітніх втрат); емпіричні (діагностичні роботи, анкетування, психологічний
скринінг, інтерв’ю з педагогами, аналіз електронної документації); управлінські
(моделювання, експертне оцінювання, моніторинг та аналіз ефективності);
статистичні (інтерпретація кількісних показників, порівняння вхідних і
вихідних результатів).
Предмет дослідження: управлінська модель та механізми організації
процесу надолуження освітніх втрат, що забезпечують цілеспрямоване
відновлення навчальних результатів учнів.
У першому розділі розкрито сутність освітніх втрат як об’єкта управління,
узагальнено теоретичні підходи до кризового та якісного менеджменту в освіті,
систематизовано нормативно-правові та міжнародні рамки (зокрема
рекомендації МОН України, UNICEF, INEE, AEWG), а також визначено
принципи організації catch-up програм у закладах загальної середньої освіти.
У другому розділі проаналізовано сучасний досвід управління catch-up
програмами в Україні, окреслено роль закладу освіти як організаційного центру
надолуження, розглянуто практики цифрових освітніх центрів і мережевих
екосистем підтримки, що підсилюють діагностику, тьюторський супровід,
координацію учасників та відстеження результатів навчання.
У третьому розділі представлено управлінську модель надолуження
освітніх втрат та результати її експериментальної перевірки в Малодолинському
ЗЗСО. Модель включає алгоритм аудиту освітніх втрат, кластеризацію учнів і
формування гнучких груп, організацію catch-up занять, психолого-емоційну
підтримку (SEL-модулі), мотиваційні «уроки для життя», а також
моніторингово-супервізійний супровід і підсумкове оцінювання результатів.
Результати впровадження підтвердили позитивну динаміку навчальних
досягнень і мотиваційно-поведінкових показників учнів: за підсумковим
опитуванням більшість учасників відзначили покращення розуміння
навчального матеріалу (зокрема 80% – «краще» або «значно краще»), а також
підвищення задоволеності організацією програми. Психоемоційні показники
засвідчили тенденцію до зниження тривожності та покращення самопочуття
учнів, що підтверджує доцільність інтеграції психологічного супроводу та
соціалізаційних заходів у програми надолуження.
Отже, мета роботи досягнута, завдання виконані, а запропонована
управлінська модель довела практичну придатність і може бути адаптована для
інших закладів загальної середньої освіти з урахуванням ресурсів громади та
освітніх потреб учнів.
Загальний обсяг роботи становить 103 сторінок, з яких основний текст
викладено на 89 сторінках. Список використаних джерел налічує 60
найменувань. Робота містить 18 таблиць, 6 рисунків і 5 додатків.
Суть розробки, основні результати:
Learning losses caused by prolonged distance learning, the pandemic, and
wartime events have become one of the key challenges for Ukraine’s general
secondary education institutions. Under these conditions, there is a pressing need for
organizational and managerial mechanisms that ensure systematic diagnosis of
learning gaps, planning and implementation of catch-up programmes, support for
students’ psycho-emotional well-being, and data-driven management decisionmaking.
The purpose of the study is to substantiate the theoretical foundations and
develop a managerial model of the learning loss recovery process at the
Malodolynskyi General Secondary Education Institution of the Chornomorsk City
Council (Malodolynskyi GSEI), and to experimentally verify its effectiveness in the
real educational environment.
Research methods include theoretical methods (analysis, comparison, and
synthesis of scholarly works, regulatory documents, and analytical reports on learning
losses); empirical methods (diagnostic assessments, questionnaires, psychological
screening, interviews with teachers, analysis of electronic documentation); managerial
methods (modelling, expert assessment, monitoring, and effectiveness analysis); and
statistical methods (interpretation of quantitative indicators and comparison of
baseline and final results).
The subject of the study is a managerial model and the mechanisms for
organizing the learning loss recovery process that ensure the targeted restoration of
students’ learning outcomes.
The first chapter reveals the essence of learning losses as an object of
management, summarizes theoretical approaches to crisis management and quality
management in education, systematizes regulatory and international frameworks
(including recommendations of the Ministry of Education and Science of Ukraine,
UNICEF, INEE, AEWG), and identifies the principles for organizing catch-up
programmes in general secondary education institutions.
The second chapter analyzes current experience in managing catch-up
programmes in Ukraine, outlines the role of the educational institution as an
organizational centre for learning recovery, and considers practices of digital learning
centres and network-based support ecosystems that strengthen diagnostics, tutoring
support, participant coordination, and tracking of learning outcomes.
The third chapter presents the managerial model for learning loss recovery and
the results of its experimental verification at the Malodolynskyi GSEI. The model
includes an algorithm for auditing learning losses, clustering students and forming
flexible groups, organizing catch-up classes, psycho-emotional support (SEL
modules), motivational «life skills» lessons, as well as monitoring and supervisory
support and final assessment of results.
The implementation results confirmed positive dynamics in students’ academic
achievement and motivational-behavioural indicators. According to the final survey,
most participants reported improved understanding of learning material (in particular,
80% indicated «better» or «significantly better»), as well as increased satisfaction
with the programme organization. Psycho-emotional indicators demonstrated a
tendency toward reduced anxiety and improved well-being, which confirms the
feasibility of integrating psychological support and socialization activities into catchup programmes.
Therefore, the goal of the study has been achieved, the objectives have been
fulfilled, and the proposed managerial model has demonstrated practical applicability
and can be adapted for other general secondary education institutions, taking into
account community resources and students’ educational needs.
The total volume of the thesis is 103 pages, of which 89 pages comprise the
main text. The list of references includes 60 sources. The thesis contains 18 tables, 6
figures, and 5 appendices.