Організаційно-управлінські механізми подолання освітніх втрат у закладах загальної середньої освіти (на прикладі Малодолинського закладу загальної середньої освіти Чорноморської міської ради)

Abstract

Освітні втрати, спричинені тривалим дистанційним навчанням, пандемією та воєнними подіями, стали одним із ключових викликів для закладів загальної середньої освіти України. У таких умовах на перший план виходить потреба в організаційно-управлінських механізмах, що забезпечують системне діагностування навчальних прогалин, планування та реалізацію програм надолуження, підтримку психоемоційного стану учнів і прийняття управлінських рішень на основі даних. Мета дослідження: обґрунтувати теоретичні засади та розробити управлінську модель процесу надолуження освітніх втрат у Малодолинському закладі загальної середньої освіти Чорноморської міської ради (Малодолинському ЗЗСО), експериментально перевірити її ефективність у реальних умовах освітнього середовища. Методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення наукових праць, нормативних документів і аналітичних звітів з проблематики освітніх втрат); емпіричні (діагностичні роботи, анкетування, психологічний скринінг, інтерв’ю з педагогами, аналіз електронної документації); управлінські (моделювання, експертне оцінювання, моніторинг та аналіз ефективності); статистичні (інтерпретація кількісних показників, порівняння вхідних і вихідних результатів). Предмет дослідження: управлінська модель та механізми організації процесу надолуження освітніх втрат, що забезпечують цілеспрямоване відновлення навчальних результатів учнів. У першому розділі розкрито сутність освітніх втрат як об’єкта управління, узагальнено теоретичні підходи до кризового та якісного менеджменту в освіті, систематизовано нормативно-правові та міжнародні рамки (зокрема рекомендації МОН України, UNICEF, INEE, AEWG), а також визначено принципи організації catch-up програм у закладах загальної середньої освіти. У другому розділі проаналізовано сучасний досвід управління catch-up програмами в Україні, окреслено роль закладу освіти як організаційного центру надолуження, розглянуто практики цифрових освітніх центрів і мережевих екосистем підтримки, що підсилюють діагностику, тьюторський супровід, координацію учасників та відстеження результатів навчання. У третьому розділі представлено управлінську модель надолуження освітніх втрат та результати її експериментальної перевірки в Малодолинському ЗЗСО. Модель включає алгоритм аудиту освітніх втрат, кластеризацію учнів і формування гнучких груп, організацію catch-up занять, психолого-емоційну підтримку (SEL-модулі), мотиваційні «уроки для життя», а також моніторингово-супервізійний супровід і підсумкове оцінювання результатів. Результати впровадження підтвердили позитивну динаміку навчальних досягнень і мотиваційно-поведінкових показників учнів: за підсумковим опитуванням більшість учасників відзначили покращення розуміння навчального матеріалу (зокрема 80% – «краще» або «значно краще»), а також підвищення задоволеності організацією програми. Психоемоційні показники засвідчили тенденцію до зниження тривожності та покращення самопочуття учнів, що підтверджує доцільність інтеграції психологічного супроводу та соціалізаційних заходів у програми надолуження. Отже, мета роботи досягнута, завдання виконані, а запропонована управлінська модель довела практичну придатність і може бути адаптована для інших закладів загальної середньої освіти з урахуванням ресурсів громади та освітніх потреб учнів. Загальний обсяг роботи становить 103 сторінок, з яких основний текст викладено на 89 сторінках. Список використаних джерел налічує 60 найменувань. Робота містить 18 таблиць, 6 рисунків і 5 додатків.