Короткий опис (реферат):
Мистецтво театру відрізняється від усіх інших мистецтв тим, що в ньому знак
проявляється у всьому своєму багатстві та різноманітті. Театр має цілу систему
значень: лінгвістичних знаків, адитивних (слухових), візуальних. Драматичний персонаж
це сукупність семіологічних знаків в сценічному просторі. Він визначається, в першу
чергу, системою лінгвістичних знаків. Ця система досить складна, вона включає в себе
майже всі знаки поетичної мови і є невід ’ємною частиною драматичної дії.
Мова драматичного героя це мова з паузами, за винятком монолога. Вона може
бути довгою або короткою і ця деталь характеризує персонажа, чи є він головним,
другорядним чи просто співбесідником. Визначаючи персонажів у їх значенні, вони
можуть бути класифіковані за рядом критеріїв, найбільш традиційним з яких є
«присутність чи відсутність». Другим критерієм є зв'язок місця дії та героя. Існує
чотири типи такого зв ’язку: сукупність, єдність, вибірковість та передбачуване місце
дії. Однак із всіх наведених найважливішим залишається «критерій дії».
Вивчення персонажів п ’єси А. Адамова «Професор Таран» дозволяє побачити яким
образом А.Адамов переходить від концепції більш простої свого героя до більш складної.
Суть розробки, основні результати:
The article considers the analysis o f the characters o f Adamov’s play «Professor Taran».
There is a classification of characteristic features of the personages: age, appearance, social
activity. A dramatic character is defined equally by speech and system of linguistic sings. The
particular emphasis is placed on the gesticulation as one of the sings of semiological system,
which makes possible to distinguish the character of play. A complete characteristic of the maim
protagonist, professor Taran, is presented distinguishing him from the other actors.
